Від прозорих правил до «capitalism»: нова реальність США
Галасюк нагадує: класична економічна теорія виходить із того, що країни з високим рівнем корупції мають слабке зростання, низьку дохідність акцій і підвищену волатильність ринків. Раніше це асоціювалося насамперед із «країнами, що розвиваються» та олігархізованими економіками.
Тепер ознаки саме такого «кумівського капіталізму» він бачить у найбільшій економіці світу. Під час нової каденції Трампа, за оцінкою Галасюка, Сполучені Штати поступово відходять від системних правил, цінностей та передбачуваних алгоритмів на користь транзакційного, ситуативного підходу. Межа між державною політикою і приватними бізнес-інтересами «наближених» стрімко розмивається.
Особливо його дивує млява реакція опонентів Трампа: на думку економіста, демократи та критики нинішньої адміністрації реагують на ці зміни набагато слабше, ніж можна було б очікувати, враховуючи масштаб переформатування системи.
П’ять векторів «трампівського транзакціонізму»
Посилаючись на аналітиків інвестфірми JC Good, Галасюк виділяє п’ять ключових напрямів, через які формується нова модель «кумівського капіталізму» у США:
- Держава як інвестор і «вибір переможців». Йдеться не просто про промислову політику, а про пряме втручання у визначення конкретних компаній-«улюбленців». Прикладом Галасюк називає порятунок Intel, де державні рішення фактично змінюють ринкову логіку й дають цільові переваги обраним.
- Тарифи як політична зброя. Мита використовуються не стільки як інструмент структурної економічної політики, скільки як спосіб захисту лояльних секторів і покарання опонентів. Рішення щодо тарифів, за його словами, дедалі частіше ухвалюються виходячи з політичних і бізнесових міркувань, а не стратегії розвитку індустрій.
- «Криптолояльність» як поле збагачення. Галасюк говорить про створення надкомфортного режиму для криптоактивів, які стали одним із ключових інструментів збагачення Трампа та його оточення. За кілька місяців, за його словами, йдеться про мільярдні прибутки, отримані за рахунок політично мотивованих рішень щодо регулювання.
- Влада донорів і «мафія PayPal». Економіст звертає увагу на безпрецедентний вплив великих спонсорів на політику. Він згадує так звану «PayPal-мафію» та, зокрема, венчурного інвестора Девіда Сакса, якого Трамп зробив «царем штучного інтелекту та криптовалют». Політика, яку той просуває, безпосередньо вигідна компаніям із його інвестиційного портфеля.
- Гучні угоди як інструмент політичного піару. Всі найбільші інвестиційні угоди, наголошує Галасюк, перетворюються на публічні театралізовані події в Білому домі. Обрані бізнесмени й філантропи отримують статус «своїх» через демонстративні церемонії в Овальному кабінеті.
Конфлікти інтересів від Ер-Ріяда до Кремнієвої долини
У своєму огляді Галасюк наводить низку прикладів переплетення політики та бізнесу:
- Саудівський трек. Поки наслідний принц Мухаммед бін Салман обговорює з президентом питання нацбезпеки, бізнес-структури родини Трампів паралельно ведуть переговори з саудівськими партнерами щодо масштабних девелоперських проєктів.
- Техно-лобізм та Кремнієва долина. Девід Сакс, маючи сотні власних венчурних інвестицій, впливає на регуляторні рішення в інтересах того ж пулу активів, наголошує Галасюк.
- Криптоактиви як нова основа статків. Якщо раніше фундаментом капіталу Трампа була нерухомість, то тепер, за словами економіста, основним полем для конфлікту інтересів стало крипто-середовище.
Він згадує, зокрема, про криптопроєкт сім’ї Трампа World Liberty Financial, stablecoin якого використовувався для багатомільярдних транзакцій через структури з Абу-Дабі. Також наводиться приклад співзасновника Binance Чанпен Чжао, який визнав участь у відмиванні коштів і, попри це, отримав президентське помилування. Водночас криптобіржа Gemini братів Вінклвоссів після підтримки республіканців і фінансування будівництва бальної зали в Білому домі, за словами Галасюка, отримала суттєво м’якше ставлення регулятора та змогла поглибити інтеграцію у фінансову систему США.
Крипторизики, держборг США і вразливість долара
Окрема частина відео присвячена тому, як ринок криптовалют вбудований у систему фінансування держборгу США.
Галасюк пояснює: великі емітенти стейблкоїнів, такі як Tether, є одними з найбільших власників казначейських облігацій США. Обсяг цих активів обчислюється десятками і навіть понад сотнею мільярдів доларів. Таким чином, стейблкоїни фактично стали інструментом створення додаткового попиту на Treasuries, коли традиційні покупці (зокрема Китай) скорочують свої позиції.
Схема виглядає так: – емітент випускає стейблкоїн, який декларовано забезпечений «надійними активами»; – такими активами обираються, передусім, боргові цінні папери США; – потоки капіталу криптоінвесторів опосередковано підтримують ринок американського боргу.
На цьому тлі різкі коливання крипторинку, який за кілька тижнів здатен втратити трильйон доларів капіталізації, створюють ризик «доміно». Якщо платформи змушені масово розпродавати Treasuries для покриття збитків, це може спровокувати хвилю паніки на ринку держборгу. У найгіршому сценарії, застерігає Галасюк, до такого розпродажу можуть долучитися геополітичні опоненти США, підсилюючи удар по долару.
Від криптокризи до глобальної рецесії та перегляду ролі долара
Головний системний ризик, який виділяють аналітики, на яких посилається Галасюк, – це можливість перетворення криптокризи на тригер повномасштабної економічної рецесії.
У разі втрати довіри до американських фінансових інститутів, політизованості регулювання та обвалу ринку боргових паперів можуть активізуватися країни БРІКС і глобального Півдня. Вони, на думку оглядачів, цілком здатні використати момент, щоб вимагати від МВФ перегляду ролі долара та переходу до більш «збалансованої» глобальної валютної системи.
Якщо фінансова система США буде сприйматися як корумпована та нестабільна, це створить для Пекіна й його партнерів історичне вікно можливостей, підкреслює Галасюк, переказуючи аргументи Рани Форухар.
Короткострокові прибутки проти довгострокової ціни
У фіналі Віктор Галасюк наголошує: олігархічний або клановий капіталізм на певних етапах може давати швидкий старт, накопичення первинного капіталу та навіть певну динаміку розвитку. Але коли країна вже досягла високого рівня добробуту й накопичила значні активи, її інтереси радикально змінюються.
На цьому етапі головною цінністю стають стабільні, передбачувані правила гри. Постійне «переформатування» регуляцій під інтереси друзів президента чи вузького кола донорів, підсумовує Галасюк, несе для американської гегемонії потенційно неприпустимо високу ціну – від ризику глобальної рецесії до можливого перегляду статусу долара як головної резервної валюти.