NVIDIA як фундамент епохи ШІ
Галасюк нагадує: NVIDIA сьогодні — не просто виробник «заліза», а базова платформа, на якій тримається сучасна індустрія штучного інтелекту. Чіпи компанії живлять:
- передові мовні моделі ШІ;
- системи для розробки нових ліків;
- автономний транспорт;
- наукові суперобчислення;
- ігрову індустрію з сотнями мільйонів геймерів.
Ключем до домінування стала не тільки апаратна потужність, а й програмна екосистема CUDA — специфічна архітектура та «мова» для розробників, яка фактично «замикає» мільйони інженерів у всесвіті NVIDIA, роблячи компанію майже незамінною.
Саме з цієї позиції «технологічної інфраструктури» світу ШІ Хуанг оцінює глобальну гонку між США та Китаєм.
«П’ятирівневий торт» штучного інтелекту
Щоб пояснити реальний баланс сил, CEO NVIDIA пропонує дивитися на індустрію як на п’ятирівневу структуру:
- Енергія – фундамент. Без колосальних енергопотужностей «фабрики ШІ» (гігантські дата-центри) просто неможливі.
- Чіпи та системи – апаратне «серце» ШІ.
- Інфраструктура – дата-центри, земля, мережі, фінансування, хмарні сервіси.
- Моделі ШІ – мовні та спеціалізовані моделі для науки, медицини, фінансів тощо.
- Застосунки – реальні продукти й сервіси, які використовують ШІ у бізнесі та повсякденному житті.
Більшість публічних дискусій зосереджена на верхівці — моделях і застосунках. Але Хуанг попереджає: вирішальна битва точиться внизу — за енергію, інфраструктуру, відкритий код і людський капітал.
Енергетика: Китай має вдвічі більше ресурсу
На фундаментальному рівні, за словами Хуанга, Китай має приблизно вдвічі більше енергетичних потужностей, ніж США. Це критично для будівництва «фабрик ШІ» — дата-центрів нового покоління, які споживають гігантські обсяги електроенергії.
- США роками «демонізували» енергетику, обмежуючи її розвиток.
- Китай, навпаки, цілеспрямовано нарощує потужності, не соромлячись масових державних програм і субсидій.
Таким чином, Пекін будує фундамент, на якому можна розгорнути набагато більшу й дешевшу інфраструктуру ШІ.
Чіпи й інфраструктура: субсидії та швидкість будівництва
Формально США досі попереду у виробництві передових чіпів. Сам Хуанг визнає: Америка не «на покоління попереду», але має технологічну перевагу. Однак Китай агресивно скорочує відставання через:
- масштабні державні субсидії, зокрема – дотації на енергію для виробників чіпів (зниження вартості на 50 %);
- значно нижчу собівартість виробництва — за оцінками, у 4–8 разів порівняно зі США.
До цього додається інфраструктурний фактор: у США будівництво дата-центра триває роками, тоді як Китай демонструє здатність зводити складні об’єкти буквально «за лічені тижні», створюючи колосальний темп розгортання інфраструктури.
Поки Вашингтон планує, Пекін уже будує.
Моделі й відкритий код: де Китай уже попереду
На рівні флагманських мовних моделей США, за словами Хуанга, зберігають лідерство — ChatGPT, Gemini та інші. Але ця перевага вимірюється «місяцями, а не роками».
Натомість у сфері open-source моделей ШІ Китай, за оцінкою CEO NVIDIA, уже вирвався вперед:
- відкриті моделі дають змогу університетам, стартапам і дослідникам по всьому світу розвивати нові рішення;
- без open source, як нагадує Хуанг на прикладі Linux, неможливо створити сучасну цифрову економіку.
Відкритий код стає «паливом інновацій», і саме на цьому полі Китай накопичує усе більшу фору.
Суспільне сприйняття: китайці вірять у ШІ, американці — бояться
Ще один важливий рівень — готовність суспільства прийняти нові технології:
- в Китаї, за опитуваннями, близько 80 % населення вважають, що ШІ принесе більше користі, ніж шкоди;
- у США картина протилежна: домінують страхи й скепсис.
Це означає, що ШІ-технології в Китаї будуть впроваджуватися швидше — у бізнес, державне управління, повсякденні сервіси. А в історії промислових революцій вигравав той, хто першим застосував технологію, а не той, хто її винайшов.
Людський капітал і патенти: центр тяжіння зміщується в Китай
Найгостріше попередження Хуанга стосується людей та знань. Наведена ним статистика демонструє фундаментальний зсув:
- 9 із 10 найкращих технічних університетів світу зараз знаходяться в Китаї;
- близько 50 % усіх дослідників у сфері ШІ — китайці;
- близько 70 % патентів у галузі штучного інтелекту за останній рік також належать Китаю.
Це означає, що Пекін вибудовує не тільки енергетичну та інфраструктурну базу, а й інтелектуальне лідерство у ШІ на десятиліття вперед.
Цифровий «Один пояс, один шлях»: експансія китайських технологій
Хуанг порівнює стратегію Китаю з ініціативою «Один пояс, один шлях», але в цифровій площині. Через такі компанії, як Huawei, Пекін:
- експортує повну технологічну платформу — від чіпів до застосунків і мереж 5G;
- робить інші країни залежними від власної екосистеми;
- формує новий цифровий порядок денний, у якому китайські стандарти стають де-факто глобальними.
Фактичне закриття американських чіпів для китайського ринку, за Хуангом, не послабило Китай, а змусило його подвоїти зусилля зі створення незалежної технологічної системи.
Дилема покупця і продавця: загроза технологічного суверенітету США
Головний страх CEO NVIDIA Галасюк формулює як дилему «покупець проти продавця». Якщо США не змінять курс:
- вони можуть перетворитися з головного експортера технологій на їхнього покупця;
- це загрожує національній безпеці, бо контроль над ключовими технологіями отримає геополітичний суперник;
- мова йде про «операційну систему» економіки, військової інфраструктури та критичних сервісів.
Фактично, йдеться про ризик втрати технологічного суверенітету XXІ століття.
Що це означає для Заходу та світу
Аналіз Дженсена Хуанга, переказаний Віктором Галасюком, малює тривожну, але конкретну картину:
- США лідирують на рівні топових моделей та чіпів, але це лідерство крихке й тимчасове.
- Китай будує фундамент: енергія, інфраструктура, open source, суспільна підтримка технологій, людський капітал.
- Глобальна розстановка сил у ШІ на наступне століття залежатиме від того, чи зможе Захід вчасно усвідомити масштаб виклику й відповісти на нього системно, а не точковими рішеннями.
Для України цей дискурс також важливий: технологічний світ швидко поляризується, і від вибору партнерів та стратегій у сфері ШІ залежатимуть і наша економічна безпека, і роль у глобальних ланцюгах створення доданої вартості.