Що сталося
12 грудня у Вашингтоні представники США, Сінгапуру, Австралії, Японії, Південної Кореї та Ізраїлю підписали документ про створення нового економіко-технологічного альянсу. Його ключова мета — покласти край фактичній монополії Китаю на ринку рідкоземельних металів, без яких неможливе виробництво мікрочипів, електромобілів, систем озброєння та AI-інфраструктури.
Заступник держсекретаря США з економічних питань Джейкоб Гелберг охарактеризував Pax Silicia як новий тип міжнародного об’єднання, зосередженого не на військових гарантіях, а на економічній безпеці, ланцюгах постачання та технологічному суверенітеті.
Читайте також: WSJ: «мирний план» Трампа для України може супроводжуватися великою бізнес-угодою з РФ — що відомо
Чому це важливо
Попри те що Китай володіє приблизно половиною світових запасів рідкоземельних металів, він контролює близько 90% глобальних потужностей з їх переробки та рафінування. Саме цей етап є критичним «вузьким горлом» для світової економіки.
Рідкоземельні елементи — група з 17 хімічних елементів — є незамінними для:
- електродвигунів електромобілів;
- вітрових турбін;
- лазерних систем;
- сучасної електроніки;
- військової техніки.
Зокрема, для виробництва одного винищувача F-35 необхідно близько 417 кг рідкоземельних матеріалів, що підкреслює їх стратегічне значення.
Контекст конфлікту з Китаєм
Ситуація різко загострилася восени, коли Пекін розширив експортний контроль, обмеживши вивезення 12 із 17 рідкоземельних елементів та пов’язаних із ними технологій. Більше того, Китай запровадив вимогу отримувати спеціальні дозволи навіть на виробництво та продаж товарів із мінімальним вмістом китайських матеріалів.
Після цього США і Китай досягли тимчасового торговельного перемир’я: Вашингтон знизив митні тарифи, а Пекін розблокував постачання рідкоземельної сировини. Водночас у США наголошують, що це лише короткострокова пауза, а системне протистояння триватиме.
Геополітична мета альянсу
За словами американської сторони, нова коаліція також спрямована на протидію китайській ініціативі “Один пояс — один шлях”, зокрема шляхом:
- блокування скуповування стратегічних портів;
- обмеження впливу Китаю на логістичні коридори;
- зменшення його економічної присутності в Індо-Тихоокеанському регіоні.
На саміті Pax Silicia були присутні спостерігачі від ЄС, Канади, Нідерландів та ОАЕ, що свідчить про потенційне розширення коаліції. Окремо відзначається роль Нідерландів, де базується компанія ASML, критично важлива для світового виробництва мікрочипів.
Що це означає для України
У контексті ініціативи згадується й українсько-американський інвестиційний фонд, який спочатку розглядався як механізм співпраці саме у сфері рідкоземельних металів, а згодом був розширений до інфраструктурних проєктів. Водночас конкретного прогресу щодо запуску видобутку чи переробки рідкоземів в Україні наразі немає.
Головний виклик
Експерти зазначають: успіх альянсу залежатиме від здатності його учасників швидко побудувати власні заводи з переробки руди. Це надзвичайно дорогий і екологічно складний процес, який Китай роками монополізував завдяки демпінгу та жорсткій промисловій політиці.
Втім, у США наголошують: коли питання переходить із площини економічної ефективності у площину національної безпеки, ціна більше не є визначальним фактором.
Формування Pax Silicia свідчить про перехід США та їх союзників до нової фази глобальної технологічної конкуренції, де ключовими ресурсами стають не нафта чи газ, а кремній, чипи та рідкоземельні метали. Світ дедалі чіткіше входить у епоху економічних альянсів, сформованих навколо штучного інтелекту та критичних технологій.
Читайте також: Битва за нанометри: як санкції змусили Китай піти ва-банк у виробництві мікрочіпів