Гора Ліко, що здіймається на висоту 1100 метрів над рівнем моря в провінції Замбезія, має високі прямовисні скелі від 125 до 700 метрів, що робить сходження без спеціального спорядження майже неможливим. Геологічно це залишок давнього вулкана з міцними кристалічними породами. Однак справжньою унікальністю гори є 57 гектарів незайманого тропічного лісу на її вершині, який був названий одним із найстаріших живих біомів на Землі. Після відкриття у 2012 році, знадобилося шість років та фінансування від різних організацій, щоб організувати експедицію у 2018 році.
Експедиція на гору Ліко: відкриття та виклики
У 2018 році команда з 28 вчених та двох альпіністів вирушила до Мозамбіку для десятиденної експедиції на гору Ліко. Сходження було здійснено за допомогою дрінів та спеціальних систем зі страхувальними тросами, встановленими альпіністами. Ця операція вимагала 40 підйомів по канатах для доставки спорядження та припасів. Перша команда обрала відносно низький виступ висотою 125 метрів, приділивши особливу увагу безпеці учасників.
Читайте також: Зуби, каймани та людський фактор: хто насправді є найнебезпечнішим ворогом капібар
На вершині вчені дослідили ділянку лісу розміром 20х20 метрів, виявивши, що ґрунт значно глибший, ніж очікувалося. Замість 50 см, вони викопали яму глибиною 220 см, але корінної породи так і не досягли. Радіометричне датування показало, що найдавніший шар ґрунту має вік 7475 років, свідчачи про збереження історії розвитку лісу протягом значної частини сучасної міжльодовикової епохи. Вчені виявили залишки давніх рослин, свідчення лісових пожеж у вигляді деревного вугілля, а також мільйони дрібних екскрементів гусені, що вказувало на активне життя в лісовому полозі.
Ліс на горі Ліко виявився неоднорідним, поєднуючи високогірні види дерев із видами, що зустрічаються на відкритіших ландшафтах. Хоча більшість видів рослин не є унікальними для цього регіону, кількість стовбурів на гектар менша, але самі дерева товстіші та утворюють щільніший покрив. Під час дослідження було виявлено нові види, зокрема метелик, який виявився ендеміком гори Ліко, а також змій, жаб, гризунів, комах, крабів та одну квіткову рослину. Зокрема, була знайдена жаба бревіцепс, яка зазвичай населяє сухий низинний ліс, що ставить питання про її присутність на скелі.
Одним із найцікавіших відкриттів стали два частково занурені в ґрунт глиняні горщики, знайдені біля витоку струмка. Ця знахідка свідчить про те, що хтось колись піднявся на вершину Ліко, хоча місцеві громади не мають жодних усних чи письмових записів про подібні події. Це породжує запитання про те, хто і як зміг досягти вершини, а також чи був безпечний шлях назад. Аналіз уламка горщика може допомогти визначити його вік та походження.
Наукова та природоохоронна цінність гори Ліко
Дослідження гори Ліко має велике значення не лише через унікальний ізольований ліс, але й через інформацію, яку зберігають його рослинність, тваринний світ та ґрунти. Щонайменше 7500 років історії записано в незайманих шарах ґрунту, що дозволяє вивчати процеси, які важко відокремити в більш складних екосистемах. Збереження таких місць є важливим не тільки заради рідкісних видів, але й заради знань, які можуть бути використані для відновлення інших гірських та тропічних лісів у майбутньому.
Читайте також: Відкриття Нових Видів: Від Розумних Білух до Крихітних Слимаків та Гнізда на Ford