Особливо значних руйнувань зазнала Києво-Печерська лавра, де був пошкоджений дах Успенського собору. Окрім головного храму, на території заповідника постраждали скрабниця Національного музею історії України, Музей книги та друкарства, Національна історична бібліотека, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, а також фондосховище Національного музею народної архітектури і побуту України. На щастя, експонати не постраждали, жертв серед людей немає. Триває оцінка завданих збитків.
Руйнування кіностудії та інших культурних закладів
Значних втрат зазнала Національна кіностудія імені Олександра Довженка. Друга атака цього місяця знищила найбільшу та найстарішу костюмну колекцію України, що налічувала понад 100 тисяч костюмів та 3 мільйони реквізитів. Це свідчить про спроби росіян прицільно нищити український кінематограф. Також постраждало державне підприємство «Укркінохроніка», одна з найстаріших кіностудій документального кіно.
Читайте також: Лукашенко вибачається перед Зеленським: гра на два фронти чи ознака слабкості?
У Києві пошкоджень зазнав Мистецький арсенал (пошкоджено дах), Національний палац мистецтв «Україна», а також Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. В навчальному корпусі на вулиці Євгена Коновальця вибито всі вікна.
Серед об'єктів поза столицею, внаслідок влучання безпілотника, постраждав Харківський художній музей. Проте, завдяки евакуації найцінніших експонатів на початку повномасштабного вторгнення, сама колекція не зазнала втрат. У Дніпрі пошкоджень зазнав Дніпропетровський будинок органної та камерної музики, відомий як Миколаївська церква, пам'ятка архітектури національного значення.
Міжнародна реакція та фонди для відновлення
Міністерство культури України спільно з міжнародними партнерами провели зустріч з понад 70 представниками міжнародних установ для оцінки масштабу збитків. Було започатковано фонд «Ukraine Cultural Heritage Fund» для збору внесків на відновлення українських культурних пам'яток. Фонд, заснований у Бельгії, вже залучив майже 5 мільйонів євро від країн, таких як Іспанія, Данія, Люксембург, Естонія, Великобританія та Польща.
Уряд України дав доручення опрацювати питання виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для відновлення пошкодженого Успенського собору в Києво-Печерській лаврі. Також активно залучаються українські меценати. Спеціальний рахунок у ПриватБанку вже отримав кошти від самого банку, а компанія «Нафтогаз» висловила ініціативу щодо виділення коштів на реставрацію Лаври та кіностудії Довженка.
Оцінка збитків та терміни відновлення
За попередніми оцінками, прямі збитки від атаки перевищують 500 мільйонів гривень. Генеральний директор Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Максим Остапенко зазначив, що Успенський собор підлягає відновленню, а його ремонтні роботи можуть тривати близько двох років. Для захисту собору вже монтують тимчасове укриття. Очікується, що служіння в соборі може бути відновлено за кілька місяців.
Керівниця Мистецького арсеналу Олеся Острозька-Люта повідомила, що технічні роботи з відновлення покрівлі арсеналу можуть бути завершені до зими, але це залежить від фінансування. Частина будівлі, що не постраждала, дозволить відновити програмну діяльність вже цього літа. Щодо кіностудії ім. Довженка, роботи з відновлення також планують завершити до зими, враховуючи критичний стан вікон та дверей. Відвідування кіностудії вже триває, екскурсанти знайомитимуться не лише з історією, а й з наслідками агресії.
Читайте також: Україна робить перші кроки до ЄС, Росія зазнає ударів, а світ обговорює мир