Павло Латушко, заступник керівника об'єднаного перехідного кабінету Білорусі та керівник Народного антикризового управління, у передмові до доповіді наголосив на необхідності дій на випередження. Він звернувся до міжнародної спільноти, зокрема до європейських та американських партнерів, а також до України, із закликом зменшити можливості режиму Лукашенка у розбудові армії, нарощуванні військової техніки та мілітаризації. За його словами, цілеспрямовані санкційні заходи, обмеження продажу товарів подвійного призначення та співпраця з Україною у сфері розширення санкцій проти режиму можуть вплинути на його військові амбіції.
Деталі підготовки Білорусі до війни
Згідно з доповіддю, режим Лукашенка вніс зміни до законодавства, що дозволяють завдавати превентивні удари при безпосередній загрозі, яка може тлумачитися навіть як концентрація військ біля кордонів. Кількість контрактників у Білорусі з 2022 року зросла в півтора раза, а мобілізаційний резерв оцінюється у 289 000 осіб. На українському напрямку створюється південне оперативне командування. Видатки бюджету на оборону зросли вп'ятеро, а військово-промисловий комплекс Білорусі повністю інтегровано з російським, запроваджено тотальний режим секретності. На території Білорусі постійно дислокуються російські війська, розміщено тактичну ядерну зброю та ракетний комплекс «Орешник». Уздовж кордонів з Україною, Польщею та Литвою будуються лінії оборони, а інфраструктура модернізується під важку техніку РФ. Міністерство охорони здоров'я Білорусі затвердило інструкції для жорсткого сортування поранених, а обов'язкові резерви нафтопродуктів збільшено вдвічі. Режим продовжує практику безперервних масштабних військових маневрів.
Читайте також: Аналіз заяв Путіна: між миролюбством та воєнною риторикою
Заклики до дій та міжнародна реакція
Павло Латушко наголошує, що заклик діяти на випередження спрямований передусім до європейських та американських партнерів, а також до України. Він вважає, що замість військової компоненти слід використовувати економічний тиск, оскільки економіка Білорусі перебуває у стані перманентної стагнації. Також пропонується підтримувати розслідування у Міжнародному кримінальному суді щодо злочинів проти людяності та передавати матеріали щодо вивезення українських дітей на територію Білорусі. Це може призвести до видачі ордера на арешт Лукашенка. Латушко підкреслює, що такі дії, разом із заявою міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби про «квиток у Гагу» для Лукашенка, впливають на номенклатуру навколо нього, змушуючи її обирати бік.
Згадується також вимога президента України Володимира Зеленського до Білорусі щодо демонтажу ретрансляторів, які використовує Росія. За словами Латушка, Лукашенко відреагував на цей ультиматум, заявивши про намір поїхати у тривале відрядження до РФ, ймовірно, щоб просити Путіна про допомогу у вирішенні цього питання. Також зазначається, що Лукашенко попросив передати жителям Гомельської області, щоб вони не хвилювалися під час його відсутності, що свідчить про його усвідомлення серйозності ситуації.
Щодо тиску з боку міжнародних партнерів, зазначається, що Німеччина відправляє 5 000 солдатів до Литви, що значно посилює безпеку сусідніх з Білоруссю держав. Латушко підтверджує, що Білорусь ніколи не була так готова до війни, як сьогодні, проте самостійний напад Лукашенка на сусідні країни малоймовірний через страх негативної реакції у суспільстві. Проте, якщо з'являться російські війська на території Білорусі, Лукашенко може стати союзником РФ.
«Ми розуміємо, що Білорусь ніколи не була так готова до війни, як сьогодні. Це висновок з нашого доклада. Але це не означає, що Лукашенко самостійно готовий атакувати країну сусідку, чи Україну, чи Литву, чи Польщу, чи Латвію. Ні, він на це не піде, бо він боїться, бо реакція буде в суспільстві негативна.» — Павло Латушко.
За словами Латушка, поки що Москва не ухвалила остаточного рішення щодо прямого вступу Білорусі у війну. Однак, за інсайдерською інформацією, режим Лукашенка давав згоду на використання території Білорусі для дронових атак по Україні влітку та для навчання нових мобілізованих резервів РФ. Остаточне рішення, однак, залишається за Москвою.
Читайте також: Удари по Криму та логістиці РФ: наслідки для Кремля та окупантів