Деталі справи та спірна тактика позивача
Інцидент розпочався зі стандартної перевірки документів на Закарпатті, після чого чоловіка примусово доставили до ТЦК. Далі послідувало турборежимне проходження ВЛК, за результатами якого було видано наказ про мобілізацію. Не погоджуючись із такими діями, мобілізований подав заяву до адміністративного суду, вимагаючи визнати призов протиправним та скасувати відповідний наказ.
Позивач та його адвокати обрали тактику, зосереджену на витребуванні доказів, які, на їхню думку, мали підтвердити порушення процедури. Вони вважали, що якщо сам процес доставлення розпочався з порушень, це мало б гарантовано призвести до скасування наказу про мобілізацію. Зокрема, було запитано:
Читайте також: "Зайти і вийти – найнебезпечніше": Відверта розповідь воїна про будні піхоти в районі Часового Яру
- Відеозаписи з бодікамер: Записи з бодікамер прикордонників, поліцейських та працівників ТЦК/СП.
- Відео зі службових автомобілів: Записи з камер службових автомобілів.
- Відео стаціонарних камер: Записи зі стаціонарних камер спостереження всередині ТЦК.
- Збереження та автентичність: Обов'язок відповідних органів забезпечити збереження записів без монтажу, змін та автоматичного видалення.
На думку позивача, ці матеріали могли б підтвердити застосування до нього фізичного примусу, ненадання документів для ознайомлення та підпису, а також фактичну відсутність медичного огляду.
Позиція суду: розмежування предмета спору
Суд першої інстанції, а згодом і апеляція, ретельно розглянув запити, але дійшов висновку, що витребувані докази не мають прямого відношення до предмета спору. Судді підкреслили, що навіть якщо були порушення під час доставлення або вилучення мобільного телефону, це не впливає на законність самого факту призову особи на військову службу, якщо вона підлягає мобілізації та не має відстрочки чи броні.
«Суд прийшов до висновку, що заявник належним чином попросту не зміг обґрунтувати необхідність забезпечення запитуваних відео- та аудіозаписів і не зміг довести їхній зв'язок із предметом спору.»
Суди пояснили, що предметом судового розгляду є законність дій щодо призову на військову службу та наказу про мобілізацію, а не методи доставлення чи інші потенційні порушення, які, можливо, мають вирішуватися в межах інших проваджень. Також було наголошено, що факт проходження ВЛК підтверджується відповідними медичними документами, а не відеозаписами, які не є прямим доказом відсутності чи наявності медичного огляду.
Аналіз юриста: помилки тактики та альтернативні шляхи
Морський юрист Микола Гольбін, аналізуючи матеріали справи, висловив думку, що обрана тактика була не цілком правильною. Він порівняв дії позивача зі спробою поставити «все на зеро» в казино, замість того, щоб змінити стратегію. На його думку, надмірне зосередження на відеозаписах з бодікамер та службових авто відволікло від більш суттєвих аргументів.
Гольбін рекомендує в подібних випадках концентруватися насамперед на порушеннях самої процедури проходження ВЛК. Наприклад, якщо у медичних документах зазначено про здачу крові, але фактично аналіз не проводився, саме це має бути основним акцентом. Відеозаписи, у такому випадку, могли б слугувати додатковим, а не основним аргументом, підтверджуючи відсутність належного проходження комісії. Юрист нагадує про попередні судові рішення, де порушення процедури та оформлення ВЛК призводили до скасування наказу про мобілізацію.
На думку експерта, велика кількість запитів на витребування доказів, які суд визнав нерелевантними, могла бути сприйнята як юридичний «спам», що завадило суду належним чином розібратися у важливих аспектах справи. Це призвело до того, що бажаного результату досягнуто не було.
Читайте також: Від "Гойда!" до "Куди відступати?": Як російська "спецоперація" привела до внутрішнього хаосу та відчаю