Обшуки у Олексія Бабенка, які провели 7 липня, торкнулися не лише його особисто, але й його матері, брата, а також компанії "Вирій", охопивши понад 40 локацій. За версією ДБР та Генпрокуратури, слідчі дії пов'язані зі справою про можливе завищення цін на безпілотники. Компанія "Вирій" минулого року постачала Агенції оборонних закупівель дрони на загальну суму майже 7 мільярдів гривень. Слідство підозрює керівництво компанії у навмисному підвищенні цін шляхом включення до собівартості вигаданих витрат, що призвело до переплати державою. Також перевіряється виведення коштів через понад 150 підставних ФОПів, серед яких нібито виявилися студенти та майстри манікюру. Держфінмоніторинг нарахував підозрілих операцій на понад 197 мільйонів гривень.
Версія Олексія Бабенка та оборонних контрактів
Під час прес-конференції того ж дня Олексій Бабенко заявив, що проходить у справі як свідок, а підозрюваних наразі невідомо. Він повідомив, що слідчі вилучили документи компанії, ФОПів, особисті телефони та близько 10 тисяч доларів. Стосовно вилучених 40 мільйонів гривень, які ДБР показало на фото, Бабенко пояснив, що це були кошти на зарплати працівникам, які виводилися легально через банківські операції. Він заперечив версію слідства про завищення цін, наголосивши, що "Вирій" відомий низькими цінами на дрони, які в середньому на 20-30% дешевші за ринкові. За його словами, компанія погоджує розрахунок вартості дронів перед підписанням контрактів та надає всю необхідну документацію. Бабенко також зазначив, що його компанія закупила українських комплектуючих для дронів на 7,5 млрд грн минулого року, і співпраця з багатьма ФОПами (до 500) зумовлена тим, що одна компанія не може виробити таку кількість компонентів. За його словами, така схема співпраці з ФОПами є вигіднішою з точки зору оподаткування, ніж виведення коштів через підвищення власної зарплати.
Читайте також: Розслідування щодо ДБР: конфлікт інтересів, корупційні схеми та судові блоки
«Низькі ціни – це якраз наша фішка і вона настільки ультимативна, що, ну, це просто явно люди, які готували всю цю історію, вони не подумали погуглять взагалі, по чому ми дрони продаємо. Є собівартість товару виробнича. Ми на неї накидаємо 25% прибутку, а це виходить ціна. Відповідно, якщо ми хочемо завищити прибуток, ми маємо роздувати собівартість. І тоді в нас дрон стає дорожчий. Але це просто, ну, реально настільки абсурдна теза.» — Олексій Бабенко.
Підтвердженням успішності продукції "Вирію" слугують закупівлі понад двохсот військових підрозділів через платформу BraiO One, а третина усіх оборонних замовлень через систему DOTIN на кінець червня припадала саме на компанію. Військові командири, за словами Бабенка, обирають дрони за співвідношенням ціна-якість, а безпілотники "Вирію" посідають третє місце за кількістю підтверджених уражень на фронті. Представники 93-ї та 59-ї бригад ЗСУ підтвердили високу якість та оптимальне співвідношення ціни та якості дронів від "Вирію", відзначаючи готовність виробника адаптувати продукт під потреби військових та ефективну технічну підтримку.
Розслідування про "Скелю" та тиск на "Бабель"
Наприкінці червня видання "Бабель" опублікувало розслідування про 26 небойових смертей та випадки катувань у 425-му окремому штурмовому полку "Скеля". Ця публікація викликала широке обговорення, внутрішні перевірки та розслідування ДБР. Головна редакторка "Бабеля" Катерина Коберник заявила про тиск на видання, зокрема про дискредитаційну кампанію в соцмережах та Telegram-каналах, де редакцію звинувачували у роботі на Росію та виконанні замовлення співвласника медіа Бабенка. Опоненти намагалися дискредитувати розслідування, посилаючись на помилку журналістів щодо кількості смертей (26 замість підтверджених 25).
Аналіз соцмереж показав, що дописи про Бабенка та нібито корупцію з'явилися саме після публікації розслідування про "Скелю". Деякі акаунти, що позиціонують себе як борці з корупцією, поширювали викривлену інформацію, називаючи матеріал "замовним" або таким, що створений на вимогу влади для відвернення уваги від мобілізації. Інші дописи натякали на співпрацю з росіянами. Навколо публікації "Бабеля" виникло багато маніпуляцій, зокрема, активізувалися акаунти, що створюють фейкові відео, спотворюючи інформацію з розслідування. Крім анонімних Telegram-каналів, з критикою на адресу "Бабеля" виступив і окремий військовий "Скелі" Микола Хархан ("Киянин"), що змусило редакцію заявити про намір звернутися до поліції. Медіаюристи вважають, що у висловлюваннях Хархана є ознаки прихованих погроз, які можуть стимулювати насильство проти журналістів.
Судова заборона на розслідування про брата директора ДБР
За день до обшуків у Бабенка, 6 липня, Печерський районний суд Києва заборонив виданням "Слідство.Інфо" та Центру протидії корупції (ЦПК) публікувати розслідування про 143 об'єкти нерухомості харківського бізнесмена Олександра Сухачова, який є рідним братом директора ДБР Олексія Сухачова. Рішення було винесене суддею Сергієм Вовком ще до виходу матеріалу та подання позову, у відповідь на запит журналістів про коментар. Суддя Вовк, відомий низкою гучних справ, обґрунтував заборону тим, що публікація може завдати невідворотної шкоди бізнесмену та розкрити комерційну таємницю. Редакції "Слідство.Інфо" та ЦПК розцінюють це як тиск на журналістів та пряму заборону суспільно важливого розслідування, називаючи це "слаб-позовом" (стратегічним позовом проти громадської участі).
ДБР відмовилося коментувати ситуацію, зазначивши, що бюро не є стороною процесу. Печерський суд пояснив, що заборона є тимчасовою і діє до вирішення справи, а компанія ТОВ "Парковий 2", пов'язана з Олександром Сухачовим, має 10 днів для подання позову, інакше заборона скасовується. Суд наголосив на необхідності зважувати право на інформацію та право на приватність, зазначивши, що журналісти мають право оскаржити рішення. Міжнародна організація "Репортери без кордонів" висловила занепокоєння, наголосивши, що систему правосуддя не можна використовувати для цензури. Медіарух та медійні організації назвали ці події ознаками системного тиску на журналістів-розслідувачів та закликали ДБР пояснити причини обшуків, командування Сил оборони — оцінити погрози журналістам "Бабеля", а судову систему — не перетворювати подібні заборони на норму.
Читайте також: Безпілотники та роботи: як українські військові здобувають перевагу над агресором