Ярослав Железняк, автор каналу "Залізний нардеп", аналізує механізми розподілу цих коштів, ґрунтуючись на регламентах ЄС, українському бюджетному законодавстві та постановах Кабміну. Він детально розглядає, як виглядає маршрут цих грошей, хто визначає потреби, чому ця ланка є слабкою з точки зору корупції, як обирається постачальник і як відкривається фінансування. Особливу увагу приділено змінам у Міністерстві оборони України та їх потенційному зв'язку з цим фінансовим потоком.
Структура розподілу коштів та рівні контролю
Загальна рамка допомоги від ЄС становить 90 мільярдів євро, більша частина з яких надається як кредит, що фактично не потребуватиме повернення. З цієї суми на 2026 рік передбачено 45 мільярдів євро, а на 2027 рік – ще 45 мільярдів. Понад 28 мільярдів євро призначені саме для оборонного напрямку. Перша оборонна виплата у розмірі 3,9 мільярда євро вже надійшла в Україну 30 червня. Кошти призначені для закупівлі виробів, вироблених в Україні, згідно з вимогами ЄС.
Читайте також: Розкрито власника анонімного Telegram-каналу Absolution Leaks: Костянтин Шпильовий живе в ЄС та веде бізнес з-за кордону
Розподіл коштів відбувається за чотирма рівнями відповідальності. Перший рівень – Міністерство оборони України, яке збирає потреби від усіх органів сектору безпеки і оборони. Кожна пропозиція має містити назву, характеристики продукції, кількість, орієнтовану вартість, обґрунтування потреби, строки постачання, потенційних виробників та інформацію про відсутність подвійного фінансування. Міноборони визначає пріоритетні потреби та затверджує перелік продукції.
Другий рівень – Агенція оборонних закупівель, яка є офіційним одержувачем бюджетних коштів. Вона досліджує ринок, спілкується з виробниками, перевіряє відповідність продукції вимогам ЄС, укладає контракти та проводить розрахунки. Мінфін перевіряє відповідність запитів бюджету, а Нацбанк і казначейство забезпечують рух коштів, але не впливають на вибір конкретних видів озброєння.
Третій рівень – сам Європейський Союз. Україна отримує кошти на конкретні групи продукції, для яких Єврокомісія перевіряє відповідність товарів правилам програми, прийнятність виробників та виправданість способу закупівлі. Українські виробники мають такі ж права, як і європейські, але будь-які махінації на користь європейських компаній можуть призвести до скандалу. Вартість компонентів із третіх країн не повинна перевищувати 35%, хоча для термінових потреб можливі винятки.
Четвертий рівень – контроль за грошима та поставками. Відкриваються окремі рахунки, Єврокомісія отримує щотижневі виписки, а Міноборони щомісяця надає звіти про платежі. Європейська сторона може вибірково перевіряти контракти та документи, а також відвідувати постачальників. В Україні контроль здійснює Держаудитслужба, а за наявністю ознак шахрайства інформація передається правоохоронним органам та OLAF (Європейське бюро боротьби з шахрайством). Порушення можуть призвести до кримінальних справ та зупинки фінансування.
Слабкі місця та корупційні ризики
Існують дві головні слабкі точки в системі. По-перше, уряд дозволив авансування оборонних контрактів до 100%, що може призвести до неповернення коштів або не поставки продукції. Хоча аванс має логіку для забезпечення виробника сировиною, він створює ризики, які вже реалізовувалися на мільярди гривень.
Друга, і, можливо, найбільша слабкість – формування потреби. В умовах війни штаб, який планує військові операції, визначає, яка зброя потрібна. Однак, це часто призводить до маніпуляцій, коли обирається конкретний, значно дорожчий дрон, без чіткого обґрунтування його переваг. Міноборони та Агенція оборонних закупівель мають мало законних підстав відмовити в такому тендері.
Додатковим ризиком є відсутність цивільного контролю за цим процесом. Під час повномасштабного вторгнення парламентський комітет з питань національної безпеки та оборони перестав перевіряти оборонні замовлення. Наразі немає ані погодження з комітетом, ані нормальних звітів про контракти, аванси та затримки. Парламент, який затверджує державний бюджет, не має гарантованого законом механізму доступу до такої інформації, на відміну від Єврокомісії.
Пропозиції щодо посилення контролю
Для мінімізації корупційних ризиків пропонується запровадити трирівневу систему парламентського та суспільного контролю. Ця система не може бути повністю відкритою через військову таємницю, але може функціонувати в закритому режимі, подібному до стандартів НАТО. Передбачається створення закритого комітету або окремого органу, який отримуватиме звіти щодо військових таємниць, контрактів, авансів, поставок та затримок.
Необхідно забезпечити регулярну звітність, яка б включала деталі щодо цін, кінцевих власників, строків виконання, етапів, концентрації замовлень та результатів перевірок. Цю інформацію мають контролювати не тільки європейські структури, але й українські парламентарі, які можуть сигналізувати про проблеми НАБУ або Єврокомісії. Уряд має протягом 10 робочих днів представляти форму такого звіту.
Приклади, реалізовані НАБУ та САП, свідчать, що без контролю виникають значні корупційні ризики. Особливо критичним є формування потреб, яке, за словами екс-міністра Михайла Федорова, є однією з найбільших вад системи закупівель. Вибір конкретного дрона або снаряда без належного обґрунтування та конкуренції призводить до зловживань як на низькому, так і на високому політичному рівні. Ці корупціогенні фактори потребують усунення на законодавчому та регуляторному рівнях.
Наслідки та заклик до дії
Навіть якщо зміна керівництва Міністерства оборони не призведе до негайного відкликання кредиту, ризики значно зростають. Скандал навколо розподілу 60 мільярдів євро вже потрапив на перші шпальти світових ЗМІ, привернувши увагу європейських політиків, бюрократів та платників податків. Будь-яка окрема закупівля, контракт або неповернений аванс можуть призвести до втрати цих коштів.
Втрата 60 мільярдів євро через корупційні схеми, подібні до купівлі чергового "Майбаха", буде розцінюватися як державна зрада. Автор закликає підписників, особливо тих, хто має інформацію про недоброчесний розподіл державних коштів, звертатися до ТСК (Тимчасової слідчої комісії) або безпосередньо до нього. Отримана інформація буде передана до Національного антикорупційного бюро України для оперативного реагування.
Читайте також: США запровадили нові мита: Трамп посилює торговельну війну з 60 країнами