На противагу поширеній думці про суб'єктивність краси («краса в очах того, хто дивиться»), сучасна нейробіологія стверджує, що існують об'єктивні характеристики, які роблять речі красивими. Професор Деніс Датон пояснює цей механізм на прикладі привабливості павича для самки: пишний хвіст є ознакою здоров'я та сили, що підвищує шанси на виживання потомства. У людей схожий принцип працює щодо створених речей: складність, майстерність виготовлення, рідкісність матеріалів вказують на інтелект, моторику та здатність до планування, що також є ознаками успішного виживання. Відтак, відчуття краси – це природний механізм, що еволюціонував для підвищення шансів на виживання виду.
Універсальні принципи краси: природа та порядок
Краса, як показує наука, пов'язана з рисами, які в первісні часи асоціювалися з виживанням. До таких належать форми, що імітують природу, зокрема фрактали (самоподібні структури, як-от листя папороті чи сніжинки), симетрія (як у людському тілі), криві лінії (більш звичні, ніж прямі кути, оскільки рідко зустрічаються в природі). Привабливою є також «впорядкована складність» – поєднання множинності елементів із логікою та порядком, як-от повторювані орнаменти на фасадах, що надають мозку необхідне інформаційне навантаження без хаосу. Ці принципи, що спостерігаються у природі, пояснюють, чому нам подобаються традиційні архітектурні пам'ятки, такі як Андріївська церква в Києві чи Вестмінстерський палац у Лондоні. Їхні куполи, симетричні фасади, аркові вікна та впорядковані орнаменти відповідають нашим підсвідомим критеріям естетики.
- Фрактали: Фігури, що складаються з менших копій загальної форми, як-от у листках папороті чи гілках дерев.
- Симетрія: Збалансовані, стійкі та правильні форми, подібні до людського тіла.
- Криві лінії: Більш звичні та комфортні, ніж прямі кути, тому що рідко зустрічаються в природі.
- Впорядкована складність: Поєднання великої кількості елементів із логічною структурою та порядком, що забезпечує мозку необхідне інформаційне навантаження.
Відмова від краси: модернізм та його наслідки
Незважаючи на ці універсальні принципи краси, сучасна архітектура часто їх ігнорує. Справжня причина полягає не стільки у вартості оздоблення (сучасні технології зробили його дешевшим), скільки в ідеологічному зсуві, пов'язаному з поширенням модерністського стилю. Його ключовий принцип «форма слідує за функцією» залишив мало місця для декоративних елементів. Архітектор Адольф Лос у 1910 році навіть прирівнював орнамент до злочину. Цей підхід, посилений потребою швидкої відбудови після Другої світової війни та бейбі-бумом у США, призвів до масового будівництва функціональних, але естетично бідних будівель (хрущовки, левітауни).
Іронічно, що архітектори, які створюють модерністські проєкти, часто самі обирають для життя та роботи традиційні історичні будівлі. Експерименти показують, що їхні естетичні смаки щодо архітектури кардинально відрізняються від вподобань пересічних людей. У той час як громадські та культурні споруди зазнали впливу модернізму, приватні будинки (особливо в сільській місцевості) часто зберігають традиційні елементи. Однак житлові комплекси, що становлять значну частину сучасного будівництва, демонструють найгірші риси модернізму: простоту, плоскість, сірість, не пропонуючи жодної прогресивної ідеї. Це відбувається тому, що вони сприймаються не як оселя, а як фінансовий інструмент. Девелопери зосереджені на швидкості, дешевизні та продажу, а естетика, якість матеріалів та контекст стають другорядними. У результаті, нові будівлі у різних містах світу стають схожими, керуючись єдиною фінансовою логікою.
Висновок: повернення до естетики заради кращого майбутнього
Сучасні дослідження підтверджують існування універсальних принципів краси, пов'язаних із природними формами, симетрією та впорядкованою складністю. Ці принципи, які архітектори використовували століттями, зробили старовинну архітектуру такою привабливою. Однак модернізм та трансформація нерухомості у фінансовий інструмент призвели до зникнення цих якостей із сучасного будівництва, роблячи його менш привабливим для людей. Хоча модерністська архітектурна спадщина має свою цінність, повернення до принципів краси, згаданих у відео, може значно покращити якість міського середовища та життя людей.