Ця ініціатива, започаткована у квітні цього року, стала відповіддю на відчуття самотності та відірваності у сучасному світі. Заснована на досвіді схожої спільноти в Японії, бібліотека у Сінгапурі функціонує повністю на волонтерських засадах. Близько 40 добровольців, серед яких колишні юристи, лікарі, студенти та навіть п'ятирічна дитина, по черзі підтримують роботу бібліотеки шість днів на тиждень по 12 годин.
Народження ідеї та її втілення
Ідея створення спільної бібліотеки виникла у фотографки Ребекки То під час її сабатікалу в Японії. Вона була натхненна невеликою місцевою бібліотекою, яка, попри мовний бар'єр, випромінювала потужну енергію любові та дбайливості. Повернувшись до Сінгапуру, То опублікувала в Instagram допис зі своїм баченням, сподіваючись знайти хоча б 50 однодумців. На її здивування, вже за перший день вона отримала близько 300 повідомлень від людей, готових інвестувати у створення бібліотеки. Це свідчило про глибоке бажання спільноти долучитися до такого нетипового проєкту.
Завдяки цій бурхливій реакції, протягом трьох днів було знайдено приміщення, а на четвертий – підписано договір оренди. З допомогою 180 волонтерів, більшість з яких були незнайомими, бібліотека була збудована за три місяці. Кожен стелаж став своєрідним «кишеньковим всесвітом», що відображає інтереси та особистість його власника.
Спільнота, що оживляє простір
Серед власників стелажів – Раймонд, який продає вживані CD та книги про Японію, а також варить каву для відвідувачів. Особливе місце займає полиця Ванкі та її п'ятирічного сина Ліама, який є наймолодшим волонтером-бібліотекарем. Інша власниця, Міра, вчителька дошкілля, відтворила атмосферу закритої гонконгської книгарні Kin San, виставивши на своєму стелажі її книги та мініатюрний банер зі слоганом «Ідеї невразливі». На полиці Міри також є поштова скринька, куди відвідувачі можуть написати листа, на який обіцяють відповісти.
Бібліотека функціонує завдяки колективному внеску 180 людей, що дозволяє розподілити витрати на оренду. Хоча учасники не отримують фінансової винагороди, вони знаходять у цьому просторі відчуття дому та спільноти. Бібліотека також слугує громадським центром, де проводяться книжкові клуби, вечори спілкування, кулінарні вечірки та навіть «опівнічні бібліотечні» заходи.
Відвідувачі демонструють глибоку повагу до простору: повертають книги вчасно, попри відсутність штрафів за прострочення, а діти нагадують одне одному про дбайливе ставлення до книжок. Волонтери-бібліотекарі вкладають душу у прибирання, каталогізацію та створення затишної атмосфери.
Цей проєкт перетворив Сінгапур для його учасників, зробивши місто більш щедрим, теплим та довірливим. У світі, де зростає самотність, ця невелика спільна бібліотека стала джерелом сили, надії та відчуття можливості творити зміни, яких бракує у житті, місті та світі.