Поява ракет "Онікс" у зведенні щодо атаки на Київщину заслуговує на окрему увагу, адже раніше ці ракети найчастіше асоціювалися з ударами по південних регіонах України з окупованого Криму. Тепер Росія інтегрує їх у складніші комбіновані атаки, поєднуючи з балістичними ракетами та великою кількістю безпілотників, що значно ускладнює роботу української протиповітряної оборони. Повітряні сили повідомили про збиття або подавлення до 98 безпілотників, проте інформація про знищені ракети в цьому зведенні не уточнюється.
Що таке ракета "Онікс"?
П-800 "Онікс" (в класифікації НАТО – SS-N-26 "Strawbe") – це надзвукова протикорабельна крилата ракета, розроблена в СРСР і модернізована в Росії. Її експортний варіант має назву "Яхонт". Ракета має довжину близько 9 метрів, діаметр корпусу – приблизно 70 см, а стартова маса – до 3 тонн. "Онікс" оснащений прямоточним повітряно-реактивним двигуном, який забезпечує високу швидкість польоту.
Максимальна швидкість ракети на маршовій частині польоту сягає близько 2700 км/год (приблизно 2,2 Маха), а для російських версій вона може досягати 3000 км/год (до 2,6 Маха). Дальність польоту залежить від висоти: за комбінованою траєкторією (з набором висоти) – до 300 км для експортного "Яхонта", а для російських "Оніксів" вказують до 600 км. Існують оцінки про модифікацію "Онікс-М" з дальністю до 800 км, але незалежних підтверджень її масового виробництва немає.
На завершальному етапі ракета може знижуватися до 10-15 метрів над поверхнею, що ускладнює її виявлення наземними радарами через радіогоризонт. Наведення на маршовій ділянці здійснюється за інерціальною навігацією, а перед атакою вмикається радіолокаційна головка самонаведення. Хоча "Онікс" розроблявся як протикорабельна зброя, Росія активно використовує його проти наземних цілей. Маса бойової частини становить від 200 кг (експортний "Яхонт") до 300 кг (для "Оніксів"), що робить її ефективною проти стаціонарних об'єктів.
Носії та складність перехоплення
Основним наземним носієм "Оніксів" є мобільний береговий ракетний комплекс "Бастіон-П", який може запускати дві ракети з однієї пускової установки. Комплекс був прийнятий на озброєння у 2010 році, а після окупації Криму в 2014 році розміщений і на півострові, звідки здійснювалася значна частина пусків по південних регіонах України. "Онікси" також можуть запускатися з надводних кораблів та підводних човнів.
Висока швидкість "Онікса" (до 3000 км/год) залишає дуже мало часу на реагування – 200 км ракета долає приблизно за 4-5 хвилин, 300 км – за 6-7 хвилин. Низьковисотний профіль польоту додатково ускладнює виявлення. Комбіновані атаки, що включають ракети різних типів (балістичні, надзвукові крилаті, безпілотники), перевантажують системи спостереження ППО, розподіляючи засоби ураження та скорочуючи час на повторний пуск у разі промаху.
За офіційною статистикою, оприлюдненою 20 серпня 2024 року, українська ППО перехопила лише 12 зі 211 запущених проти України ракет "Онікс", що становить менше 6%. Проблема полягає не в неможливості виявлення ракети, а в тому, наскільки швидко інформація про запуск досягає підрозділів ППО та чи розміщені вони на маршруті ракети.
Запаси, виробництво та вартість
Точна кількість ракет "Онікс", що перебували на озброєнні Росії на початку повномасштабного вторгнення, невідома. За оцінками української розвідки, станом на кінець квітня 2024 року запаси оцінювалися приблизно у 400 одиниць, з потенційним темпом виробництва 10 ракет на місяць. У середині квітня 2026 року ці показники зросли до 690 ракет та до п'яти одиниць на місяць відповідно. Російські запаси "Оніксів" залишаються значними, перевищуючи 600 одиниць, і виробництво продовжується, незважаючи на міжнародні санкції, які ускладнюють закупівлю компонентів.
Оціночна вартість однієї ракети "Онікс" у 2022 році становила близько 1,25 мільйона доларів. Однак, враховуючи інфляцію, зміни у вартості матеріалів та логістиці, реальна контрактна ціна у 2026 році може сягати до 2 мільйонів доларів за одиницю.