За словами народного депутата Ярослава Железняка, така атака є продовженням нового формату війни проти української економіки, який раніше проявлявся в ударах по тепловозах та портах. Він зазначив, що на екстреному засіданні комітету було обговорено ситуацію, і, на жаль, прямої бюджетної компенсації для постраждалих компаній не буде через відсутність необхідних коштів у бюджеті.
Структура ударів та наслідки
Удари були спрямовані на три ключові групи: посилки та маркетплейси, продукти харчування та інше. Зокрема, знищено сортувальний центр "Нової пошти", де загинули троє працівників і вісім зазнали поранень. Розбито найбільший розподільчий центр "Розетки" у Броварах, який обробляв до 100 000 замовлень на день і не підлягає відновленню. Удар по логістичних центрах "Сільпо" та "Новус" загрожує наявністю продуктів на полицях. "Епіцентр" втратив хаб у Києві та Калинівці, де загинув співробітник, а також завод керамічної плитки та центральний склад. Удар також прийшовся по логістичному центру "АТБ". Це свідчить про цілеспрямовану атаку на логістичні центри, що доставляють товари та продукти по всій Україні.
Масовий характер атаки, коли одночасно було уражено ключові хаби найбільших мереж країни, є безпрецедентним. Логіка ворога полягає у пошуку великих цілей, які легко спалахують, завдаючи удару по економіці, а не по військовій промисловості. Це призведе до зростання цін, проблем з доставкою, скорочення робочих місць, зменшення податкових надходжень та вплине на продовольчу безпеку.
Шляхи подолання наслідків
На комітеті було запропоновано декілька шляхів вирішення проблеми. Перш за все, це запуск програми страхування воєнних ризиків, яка зараз фактично не працює в Україні, незважаючи на багаторічні обіцянки урядів. Великий бізнес не може застрахувати свої склади від ракетних ударів. Це дозволило б компенсувати збитки через страхові механізми, а не одноразові подачки від уряду. Другим напрямком є запровадження доступних кредитів для бізнесу, що допоможе компаніям подолати касові розриви, покрити операційні витрати та уникнути банкрутства.
Також уряд має спільно з рітейлом, виробниками та логістами розробити план підтримки наперед, оскільки подібні атаки, ймовірно, будуть повторюватися, що може призвести до дефіциту товарів на полицях, включно з продовольчими. Комітет Верховної Ради також планує залучити бізнес-асоціації для обговорення законодавчих перешкод та моніторингу виконання обіцянок. Важливо підготуватися до цього нового етапу війни, особливо на законодавчому рівні, адже логістичні центри, на відміну від енергетики, складно захистити від подібних атак.