Президент Володимир Зеленський назвав майбутню зиму непередбачуваною, що може розглядатися як попередження. Минула зима, 2025-2026 років, була найхолоднішою з 2011 року, з температурами до -20°C, що спричинило багатогодинні, а іноді й багатоденні відключення світла, тепла та води в багатьох містах, включно з житлом автора. Передбачити точний прогноз погоди на зиму, як свідчать дослідження, на три місяці вперед неможливо. Однак, очевидно, що зима буде холодною. На проходження опалювального сезону впливають три ключові фактори: погода, стан підготовки енергетичної інфраструктури та ймовірність атак на неї з боку ворога.
Фактори, що впливають на стабільність енергосистеми
Першим фактором є погода. Жодних впливів на цей аспект не існує. Кожен градус похолодання нижче сезонної норми вимагає від енергосистеми пошуку додаткових 150-200 МВт потужності. При температурах близько нуля система відносно стабільна, особливо з урахуванням імпорту з ЄС для покриття вечірніх піків. Однак, при падінні температури до -10°C і нижче, споживання електрики та газу значно зростає. У поєднанні з кількома прицільними обстрілами це може призвести до відключень, аналогічних минулорічним, коли світло було доступне менше часу, ніж було відсутнє.
Другим, залежним від держави, фактором є рівень підготовки. Обіцянки екс-міністра Галущенка та президента щодо побудови додаткових потужностей (від 5 до 10 ГВт) виявилися провальними. Нинішній міністр енергетики Шмигаль пообіцяв ввести в експлуатацію понад 10 ГВт нових відновлюваних генеруючих потужностей до початку опалювального сезону. Однак, за даними ЗМІ, плани стійкості в регіонах виконані в середньому лише на 50%. Частина розроблених планів була неефективною через відсутність глибокого технічного аналізу, що призвело до закупівлі неефективного обладнання.
Критично важливим для енергетичної безпеки є захист інфраструктури. Цьому перешкоджали проблеми з тендерами щодо захисних споруд, пов'язані з НАБУ та можливою причетністю Міндіча, а також недостатнє фінансування та зволікання з узгодженнями. Навіть після усунення номінальних фігурантів корупційних скандалів, захисні споруди побудовані лише частково. Основною проблемою є українська система протиповітряної оборони (ППО). Після нещодавніх масованих атак стало очевидно, що Україна не здатна ефективно збивати балістичні ракети, і навряд чи отримає таку здатність найближчим часом через відсутність власного виробництва перехоплювачів. Незважаючи на дипломатичні зусилля, допомога в отриманні сучасних систем ППО залишається обмеженою, а ворог продовжує виробляти значно більше балістичних ракет.
Три сценарії проходження опалювального сезону
Експерти моделюють три сценарії для регіонів, що не входять до зони бойових дій. Найбільш оптимістичний сценарій передбачає температуру близько нуля, відсутність масованих обстрілів (або їх ефективне відбиття), тимчасове перемир'я у війні проти енергетики. За таких умов, за умови завершення ремонтів та запуску нових джерел генерації, можливі короткотривалі відключення (кілька годин на добу) або їх повна відсутність. Однак, цей сценарій залежить від тривалих холодів та продовження обстрілів з боку ворога.
Базовий, найбільш реалістичний сценарій, передбачає продовження регулярних атак з боку Росії, температуру близько -10°C, що змусить енергосистему працювати на межі. Це означатиме погодинні та аварійні відключення світла тривалістю від 8 до 14 годин на добу, коли світло буде відсутнє довше, ніж буде доступне. Цей сценарій також передбачає обмеження для бізнесу.
Песимістичний сценарій – найважчий варіант, за якого одночасно триватимуть морози до -15-20°C, а російські балістичні ракети знищуватимуть енергетичну інфраструктуру. В такому випадку можливі повні відключення світла або його наявність лише кілька годин на добу. Бізнес буде змушений перейти на генератори або організувати прямий імпорт електроенергії. Такий розвиток подій може призвести до каскадних аварій, руйнування системи, замерзання труб та інших проблем, схожих на минулорічні, але в гіршому варіанті.
Особливо вразливим залишається Київ, який залежить від трьох великих ТЕЦ. Якщо ці станції будуть виведені з ладу, близько 75% житлових будинків можуть залишитися без тепла. Місцева влада, як і центральна, не зробила достатніх кроків для модернізації теплової інфраструктури міста.
Висновок та індивідуальна підготовка
Попри тривожні прогнози, повний блекаут малоймовірний, оскільки ворогу навряд чи вдасться одночасно знищити всі підстанції, магістральні мережі та заблокувати імпорт з ЄС. Проте, зима буде важкою, і підготовка до неї мала розпочатися навесні 2026 року, а не в останній момент. Влада зволікала з кадровими рішеннями та політичними інтригами, що негативно вплинуло на підготовку. Важливим залишається питання фінансування енергетичної галузі, особливо з огляду на суперечливі заяви уряду про необхідність додаткових коштів.
Індивідуальна підготовка до зими залишається ключовою. Як приклад, автор наводить досвід свого ОСББ у Києві, яке встановило генератор, що забезпечує роботу ліфтів та часткову циркуляцію теплої води. Використання інверторів для збереження тепла, механізмів для контролю електронних обігрівачів та готовність тимчасово переїхати до родичів у більш безпечні місця – це ті заходи, які можуть допомогти пережити складний період. Головне – бути готовим до можливих труднощів та діяти раціонально, а не піддаватися паніці.