Ситуація на Дніпропетровщині пройшла повний цикл за рік: від перших окупованих сіл минулого літа до майже повного звільнення області. Цей напрямок став одним із небагатьох, де українська армія не лише стримала ворожий наступ, а й перейшла в системний контрнаступ. Однак, попри заяви про успіхи, область поки що не можна назвати повністю звільненою, оскільки бої за населений пункт Дачне тривають.
Початок окупації та втрати
Історія вторгнення російських військ на територію Дніпропетровської області розпочалася в червні минулого року. Тоді підрозділи 90-ї танкової дивізії заявили про вихід на західні межі окупованої Донеччини та початок наступу на Дніпропетровщину. Попри те, що Генштаб ЗСУ не підтверджував ці дані, поодинокі заходи російських штурмовиків були зафіксовані. Поступово, попри контратаки українських сил, росіяни посилювали наступ у напрямку селищ Новопавлівка та Великомихайлівка. Це призвело до примусової евакуації цивільного населення з прифронтових сіл. Перші повідомлення про захоплення населених пунктів з'явилися наприкінці серпня минулого року, коли, за оцінками військових експертів, російська армія мала перевагу в силах та засобах. Зокрема, за даними проєкту Deepstate, під контроль окупантів перейшли села Запорізьке та Новогеоргіївка, хоча Генштаб ЗСУ ці дані спростовував, підтверджуючи лише факт бойових дій. До середини вересня під окупацією опинилися також Січневе, Маліївка та Вороне, а в жовтні російський Генштаб заявив про взяття села Вербове. Проте, вже на початку жовтня українські підрозділи почали зачистку від російських військових, а в січні цього року було звільнено Іванівку, що стало першим відчутним сигналом зміни ситуації.
Кадрові зміни та тактичні рішення
Успіхам на Дніпропетровщині передували кадрові рішення в українському командуванні. У червні минулого року тодішній головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський відвідав Новопавлівський напрямок, наказавши терміново його підсилювати. Згодом, у вересні, на тлі системної втрати позицій, Сирський усунув з посади командира 20-го корпусу Максима Кітугіна, який відповідав за ділянку фронту на межі трьох областей. Це рішення викликало дискусію у військовому середовищі: одні вважали його недоцільним, інші вказували на об'єктивні труднощі командування в умовах дефіциту особового складу. Військовий аналітик Ендрю Таннер зазначав, що критична ситуація була зумовлена суттєвою перевагою сил противника, змушуючи 20-й корпус стримувати одразу чотири російські корпуси.
Наступальна операція та звільнення територій
Наступальна операція сил оборони на Олександрівському напрямку, що охоплює стик Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей, розпочалася взимку цього року. У березні головнокомандувач Сирський повідомив про відновлення контролю над понад 400 км² території. Сили оборони майже повністю звільнили територію Дніпропетровської області в межах цього напрямку, хоча бої тривали. Командир першого окремого штурмового полку Дмитро Філатов зазначив, що ключовим фактором успіху стало рішення не витрачати особовий склад та техніку на відновлення втрачених позицій у Гуляйполі, а перекинути вивільнений ресурс на покращення тактичного положення на фланзі, зокрема на Дніпропетровщині. За цими даними, близько 80 км² території в Запорізькій та Дніпропетровській областях перейшли з червоної зони в сіру, було звільнено сім сіл у Дніпропетровській області та два в Запорізькій. У середині серпня президент Зеленський заявив про звільнення 745 км² території та 26 сіл.
- Населені пункти, що перейшли під контроль Сил Оборони: За даними аналітичного проєкту Deepstate, Сили оборони відновили контроль над 19 населеними пунктами, які раніше перебували під фактичним контролем російських військ. Ще шість населених пунктів були зачищені від російських військ. Один населений пункт на той момент перебував у сірій зоні.
- Пояснення термінів: Співзасновник Deepstate Руслан Микула пояснив, що повернення населеного пункту під контроль не завжди означає фізичне розташування українських військових у самому селі; часто передній край оборони проходить за його межами.
Незавершене звільнення та реакція окупантів
Попри значні успіхи, контроль над Дніпропетровщиною ще не відновлено повністю. Джерела у Генеральному штабі повідомляють, що під окупацією залишається район населеного пункту Дачне, де тривають бойові дії. Ця територія на мапі Deep State позначена як червона зона. Заяви про повне звільнення області наразі вважаються передчасними. На відміну від офіційних зведень Міноборони РФ, які продовжують рапортувати про захоплення населених пунктів на інших ділянках фронту, щодо ситуації на Дніпропетровщині російське оборонне відомство фактично мовчало. Натомість проросійські Telegram-канали визнали тимчасовий вихід російських підрозділів із області, поклавши відповідальність за це на командування Генштабу ЗС РФ та угрупування військ «Схід». За їхньою версією, нестача резервів та скорочення темпів набору контрактників ускладнили утримання позицій.