Каллас також дала відверту оцінку ситуації на фронті, назвавши липень найсмертоноснішим місяцем для українських цивільних від початку вторгнення. Вона пояснила це тим, що російська армія, зазнаючи невдач на полі бою, все частіше атакує мирне населення та інфраструктуру, називаючи це "систематичним терором" з метою зробити українські міста непридатними для життя. Окрему увагу приділено атакам на судна із зерном у Чорному морі, що впливає на світову продовольчу безпеку та може посилити міграційний тиск на Європу.
Гібридні загрози та повільна реакція Європи
Особливе занепокоєння викликають заяви Каллас щодо гібридної війни в Європі. Вона підтвердила, що диверсії, шпигунство та кібератаки найчастіше організовуються з Москви. Прикладами слугують інцидент з дроном над аеропортом Лєппсюрі та порушення повітряного простору Польщі та Румунії російськими ракетами й дронами. Каллас охарактеризувала такі дії як "випробування нашої рішучості та нашої оборони", зазначивши, що неприйнятна поведінка Москви та її "зростаюча зухвалість" вимагають рішучої реакції. Вона застерегла, що слабка відповідь лише стимулюватиме подальші провокації, наголосивши, що Кремль перевіряє не стільки військову міць, скільки швидкість політичної реакції.
Європейська дипломатка також торкнулася проблеми повільної реакції європейських інституцій на ці загрози. Вона зазначила, що європейська система безпеки, яка будувалася десятиліттями в умовах мирного життя, не встигає за сучасними викликами. Каллас анонсувала обговорення реформи європейських розвідслужб у вересні з метою прискорення прийняття рішень та усунення дублювання між інституціями. Вона підкреслила, що Європа має скоротити паузу між подією та рішенням з місяців до годин, щоб унеможливити подальші кроки агресора.
Санкції як інструмент довготривалого тиску
Говорячи про санкції, Кая Каллас зазначила, що їхня головна мета — не негайне зупинення ракет, а скорочення можливостей Росії для їх виробництва та розгортання в майбутньому. Вона констатувала, що за чотири роки Європа запровадила 21 пакет санкцій, які охоплюють майже 3000 осіб, сотні компаній та банків, а також російський газовий ринок. Особливу увагу приділено боротьбі з "тіньовим флотом" танкерів, які обходять обмеження. ЄС запровадив санкції не лише проти окремих суден, але й проти страховиків, портів, терміналів та екіпажів, що обслуговують цей флот, намагаючись зруйнувати всю екосистему.
Незважаючи на ці зусилля, процес ухвалення нових санкційних пакетів залишається складним через необхідність одностайності всіх 27 країн-членів, що дозволяє деяким державам виторговувати винятки. Найбільш болісною точкою залишаються заморожені російські активи, які, як планувалося, мали б бути спрямовані на репарації Україні. Однак, через юридичні ризики, ці активи поки що не використані повною мірою. Каллас також висловила сподівання на зближення позицій США та Європи у санкційній політиці, наголосивши, що Європа несе основний тягар санкційного тиску, і закликала Вашингтон до активнішої участі, зокрема, у протидії "тіньовому флоту".
Висновок: Росія проїдає майбутнє, а Європа має прискоритись
Підсумовуючи, Кая Каллас зазначила, що російська економіка, попри відсутність миттєвого колапсу, проїдає власне майбутнє. Дефіцит бюджету перевищує план, доходи від нафти та газу суттєво впали, а висока ставка Центробанку та інфляція вказують на серйозні проблеми. В той же час, інтерв'ю Каллас сигналізує про важливу зміну тону європейської дипломатії: від обережних формулювань до прямого визнання російського терору та зухвалої поведінки. Україна, яка чотири роки поспіль наголошувала на цій проблемі, тепер бачить, як її позиція знаходить відгук у Брюселі. Проте, залишається нагальною потреба прискорити механізми прийняття рішень та посилити тиск на агресора, щоб запобігти подальшій ескалації.