Розробка власних балістичних ракет є складним і тривалим процесом, що вимагає значних інвестицій та численних випробувань. Однак, для України це питання стратегічної важливості. Через страх ескалації, постачання балістичних комплексів від партнерів обмежене, а наявні запаси, як-от американські ATACMS, не є постійними та достатніми для всіх потреб. Саме тому розвиток власної балістичної програми, зокрема оперативно-тактичного ракетного комплексу (ОТРК) "Сапсан", стає пріоритетом. Розробка "Сапсана" триває з 2010 року, переживши замороження фінансування у 2013 році та відновлення в інтересах іноземного замовника під назвою "Гром-2". Вже у 2022-2023 роках Міноборони України уклало перший державний контракт на закупівлю комплексу під офіційним індексом 1КР1 "Сапсан", а у 2023-2024 роках відбулися перші випробування та тестові удари.
Екосистема українських ракетних розробок
Паралельно з державними програмами, активно розвивається приватний сектор. Компанія FirePoint, вже відома далекобійною зброєю, анонсувала власні балістичні ракети. Розробка FP7, оперативно-тактична балістична ракета з дальністю до 200 км, успішно пройшла льотні випробування у лютому 2026 року, демонструючи здатність до корекції курсу. Більш амбітною є розробка FP9, що має дальність до 855 км, швидкість до семи махів та бойову частину 800 кг. Заявлена дальність FP9 дозволяє досягати Москви. Для забезпечення роботи цієї ракети компанія будує власне виробництво твердопаливних двигунів та закуповує критично важливі лазерні гіроскопи, паралельно працюючи над їх власною розробкою. За заявами представників FirePoint, FP9 перебуває на завершальній стадії розробки, з планами випробувань та можливими бойовими тестами по російській території вже восени 2026 року.
Заяви Михайла Федорова про випробування 14 липня та інцидент 30 червня над Московською областю викликали низку припущень. Хоча українська сторона офіційно не підтверджує та не спростовує застосування балістичної зброї, динаміка розвитку галузі свідчить про зростаючі можливості. Відомо, що Україна вже застосовувала балістику по російській території, як-от ракета "Точка-У" по аеродрому в Мілерово, а також отримувала та використовувала ATACMS. Однак, розвиток власних, дешевших та точніших балістичних ракет становить для Росії цілком реальну загрозу. Незважаючи на те, що російські джерела стверджують про нейтралізацію українських балістичних спроб, динаміка української балістичної програми вказує на те, що це вже питання масштабування, а не можливості.
Стан української балістичної програми
Станом на липень 2026 року, українська балістична програма характеризується як реальними досягненнями, так і відкритими питаннями. Серед підтверджених фактів – серійне виробництво "Сапсана", довгострокові контракти з виробниками ракет, успішні випробування FP7 та робота над створенням власного виробництва комплектуючих для FP9. Однак, залишаються неясними деталі щодо того, яка саме ракета була випробувана 14 липня, та що саме було перехоплено під Москвою 30 червня. Попри заяви російської сторони про нейтралізацію, потенціал української балістики зростає. Очікується, що в майбутньому вона зможе забезпечити регулярні та ефективні удари по території Росії.