Законопроект, неофіційно названий «Законом Ленсі Грема» на честь покійного сенатора, який активно просував цю ініціативу, був причеплений до іншого закону про податкові пільги для вихователів дитячих садочків. Незважаючи на певну «дрібницю», що стосується дитячих садків, сам пакет санкцій є значущим. Він передбачає персональні санкції проти Володимира Путіна та вищого керівництва Росії, олігархів та їхніх родин, а також проти найбільших російських банків, таких як Центробанк, Сбербанк, ВТБ і Газпромбанк. Крім того, під удар потрапляють великі енергетичні проекти та «тіньовий флот» танкерів, що перевозять нафту в обхід обмежень.
Стратегічні можливості та обмеження санкцій
Одним з ключових положень закону є можливість запровадження мита на будь-які товари з Росії до 500%. Особливий акцент робиться на країнах, які купують російську нафту і газ у великих обсягах, зокрема Китай та Індія. Список таких країн переглядатиметься кожні півроку. Однак, закон містить лазівку: президент може не вводити тарифи, якщо підпише документ про національні інтереси. Це означає, що санкції залишаються інструментом для перемовин, а не гарантованим механізмом тиску.
Закон також передбачає зникнення санкцій проти Росії лише в одному випадку: якщо Москва підпише узгоджену з усіма сторонами мирну угоду, яку визнає Україна, та припинить бойові дії. Усі російські статті закону втрачають чинність через 5 років, якщо Конгрес не продовжить їх дію. Окремий блок закону стосується продовження дії старих санкцій ще на 5 років, які не підлягають п'ятирічному строку придатності.
На момент підписання закону, Росія вже перебуває в складному економічному становищі: доходи від нафти та газу суттєво впали, а бюджетна діра зростає. Економічне зростання ледь тримається на позначці 1%. Потенційний вплив нових тарифів на нафтовий ринок, особливо враховуючи зростання цін на нафту через ситуацію навколо Ірану, може бути значним, що відчують і американські споживачі. Це, ймовірно, є однією з причин, чому президент США не поспішає з реалізацією жорстких заходів.
Реакція та перспективи
Президент України Володимир Зеленський привітав закон, назвавши санкції сильним інструментом для досягнення миру. Натомість, Росія через своє посольство у Вашингтоні намагалася залякати американців можливим зростанням цін на бензин напередодні виборів. Індія та Китай висловили свою позицію щодо купівлі нафти та законності односторонніх санкцій відповідно. У Брюсселі закон також привітали, назвавши його даниною пам'яті Ленсі Грема. Сестра покійного сенатора висловила жаль, що він не дожив до цього моменту.
Закон, хоч і виглядає потужним на папері, з широким списком обмежень та жорсткими тарифами, залишає фінальне рішення за президентом. Відсутність зобов'язання щодо негайного введення санкцій створює простір для маневру. Важливіше за текст закону те, чи будуть введені тарифи проти Китаю та Індії, чи знову буде використана лазівка з національними інтересами. Це покаже, наскільки Вашингтон готовий реально тиснути на російську економіку, чи санкції залишаться лише розмінною монетою у великій геополітичній грі. Ефективність жорстких санкцій залежить від їх реального застосування, а не від зберігання як козиря в кишені.