Перемога євроскептиків – це перемога фінансової кризи, перемога біженців, перемога заскорузлості бюрократії і т.д. А росіяни – це лише фоновий момент, який вистрілив саме зараз.
На жаль, стабільні 90-і і 2000-і завершилися. В світі завжди існують періоди, коли світові лідери і цілі нації починають хотіти нелогічних змін. Вони відчувають свою силу і вважають, що локальні рішення їхніх проблем зразу зроблять їхні країни щасливими. І зараз ми вступили в цю епоху.
Якщо хтось вважає, що перший крок до цих змін зробив Путін, той глибоко помиляється. Спочатку був Буш і Афганістан. Потім був Ірак, який послабив сунітів і зробив керівництво американського Іраку залежним від Ірана. Потім, відчувши слабкість США збожеволів Путін і поліз в Грузію. А далі все почало наростати, як сніговий ком.
Зараз багато хто говорить, що назріває третя Світова і, що ситуація дуже схожа на 1914 рік. Насправді, ситуація кардинально відмінна – зараз мінімальна кількість країн хоче війни (тоді всі імперії хотіли війни). Точніше, окрім Путіна та ІДІЛ цього не хоче ніхто. Але нагнітання ситуації, справді може стати більш ніж загрозливим.
Справа в тому, що занадто войвничу риторику має Ердоган. Конфлікти Китаю та США у В’єтнамському морі ніби вдалося погасити, але проблему не вичерпано. Маємо Іран, який де-факто контролює керівництво Ірака і частково Башара Асада. Маємо початок військовиї дій в Іорданії та прогнозований конфлікт в Бахрейні. Маємо Північну Корею і на підході зміна керівництва Німеччини та Франції.
Але чи все це означає, що Путін переміг і почалася гібридна Третя Світова? Ні це не так. Станом на зараз, навіть після виходу Британії з ЄС єдиний політичний механізм, який буде запущено – це механізм можливого розвалу ЄС і виходу Шотландії з Британської імперії. Але давайте дивитися логічно: це процес не одного року і не двох. Навіть найгірший короткостроковий сценарій – перемога Саркозі та противників Меркель наступного року не означає, що Франція чи Німеччина будуть автоматично виходити з ЄС. Європа буде продовжувати домовлятися і торгуватися. ЄС буде пробувати все ввести в політико-бюрократичне русло. А війна в Перській затоці триває останні 60 років безперервно.
Але повернімося до найгірших сценаріїв для України. В короткостроковій перспективі – це всього лише можливе зняття санкцій з РФ. І не в грудні 2016, а в червні 2017 року. При цьому, ми маємо розуміти, що зняття європейських санкцій проти ряду кампаній з РФ не вплине на рівень агресії росіян на Донбасі. Сценарій росіян дуже простий – затягнути України в прямий переговорний процес з ЛДНР і змусити нас інтегрувати ці території. Заяви Савченко, які зараз так ріжуть вухо – це лише початок довготривалої кампанії. Частина цієї кампанії – відкриття кордонів ЛДНР і початок відкритої торгівлі, інша частина кампанії – дострокові парламентські вибори і абсолютно недієздатний новий парламент (в ідеалі – це парламент за який голосує ЛДНР, а значить опоблок отримає плюс 3 млн виборців). І це лише два середньострокові елементи цієї війни. Путін не грає в коротку гру. Він не дозрів до відкритої війни ні з ким, підкреслюю ні з ким. Поки що він готовий чекати.
Тому, коли наші експерти говорять про початок третьої світової після виходу Британії з ЄС – вони забігають аж надто далеко. Поки третя світова – це фуурологія. Реальність, для нашого “містечкового” фронту полягає в тому, що ми вирішимо з Донбасом: цілуємося з ЛДНР і отримаємо громадянську війну чи закриваємо кордони і реально боремося з корупцією і популізмом.
І останнє. Вже не про Україну. Голосування на референдумі і вихід з ЄС – це все ще не одне і те саме. Голосування проти виходу з ЄС Шотландії та Північної Ірландії – це шанс для місцевих націоналістів для повторного референдуму в Шотландії по виходу з Британії. Чи хочуть англійці цього? Цілком імовірно, що цей референдум – це лише перший крок, після якого буде тупцяння на місці, кроки назад, впрово, вліво і т.д.