Втім, чоловік – вже поза межами України. Чи можливо притягнути до відповідальності іноземця, який вже виїхав за кордон? За словами юриста-міжнародника Віталія Васюка, хіба що в рідній Туреччині.
19 жовтня в Хмельницькому сталася аварія: легкова автівка Mercedes E-220, повертаючи на перехресті, не дала переваги в русі мотоциклісту, що їхав назустріч. Мотоцикл вилетів на тротуар і збив дівчинку, яка чекала на тротуарі на зелене світло для пішоходів. Мотоцикліста та дитину госпіталізували, та згодом від отриманих травм 11-річна Софія померла в реанімації.
Мати дівчинки Наталія Чорнобай розповіла в коментарі каналу 33TV, що водія автомобіля Mercedes допитали як свідка і відпустили. Першим підозрюваним став саме мотоцикліст – за даними поліції, він рухався з перевищеною швидкістю.
«Коли моя дитина вмирала в реанімації, ця людина була відпущена з відділку міліції (поліції – ред.), допитана як свідок і навіть не затримана. Коли мою дитину привезли додому з моргу, ця людина вже перетнула кордон із Румунією, їй просто це дозволили зробити», – розповіла жінка журналістам 31 жовтня, коли обурені жителі Хмельницького зібралися під будівлею обласної ради.
Згодом поліцейські все ж вирішили затримати і водія автомобіля, але було пізно: чоловік виявився громадянином Туреччини. Він залишив Україну 21 жовтня, в розшук його оголосили 24-го.
За даними бази розшуку Міністерства внутрішніх справ, підозрюваний – 69-річний Абдулазиз Токур. Людина з таким іменем є також директором компанії з оптової торгівлі «Хакан», зареєстрованої в Хмельницькій області.
Місцеві ЗМІ повідомляють, що поліцейські не повідомили йому про підозру одразу, бо запізно отримали відео з камер спостереження. В самій поліції згодом заявили, що затримка виникла через труднощі перекладу.
«Оскільки іншим учасником ДТП виявився іноземець, Кримінальний процесуальний кодекс України вимагає вручення йому підозри зрозумілою йому мовою. Скориставшись тим, що для пошуку перекладача та перекладу документів турецькою мовою з метою дотримання процесуальної процедури слідчим знадобився додатковий час, чоловік залишив межі України», – йдеться в заяві поліції від 1 листопада.
Заочне правосуддя
Як повідомив Радіо Свобода адвокат сім’ї Софії Олександр Лисинчук, суд заочно заарештував Токура, а також наклав арешт на його майно в Україні.
«Вирішується питання щодо призначення експертиз і оголошення його (підозрюваного – ред.) у міжнародний розшук. Оскільки саме ухвала суду про обрання запобіжного заходу є юридичною підставою для цього», – розповів він.
Міністерство закордонних справ станом на 13 листопада не отримувало ніяких звернень від правоохоронців щодо цієї справи. Водночас у відомстві уточнюють: щойно компетентні органи звернуться, до справи долучиться посольство України в Туреччині.
У Міністерстві юстиції, яке відповідає за питання екстрадиції та міжнародно-правового співробітника, також стверджують, що наразі не бралися за цю справу, тому що справа на етапі досудового розслідування.
«Справу не передали на розгляд в суд. Коли дану справу передадуть до суду і розпочнуться слухання, тоді вже надсилається офіційна заява від суду до Мін’юсту, і тоді вже Мін’юст бере участь у екстрадиції, подальших розглядах справи», – пояснює заступниця голови управління інформаційної політики Мін’юсту Тетяна Шулімова.
Окрім покарання винних в аварії, родина загиблої Софії вимагає також відповідальності для слідчого, який відпустив Токура. У місцевій поліції в день мітингу його обіцяли відсторонити на час службового розслідування.
У Державному бюро розслідувань підтвердили, що перевіряють дії правоохоронців, які дозволили Токуру залишити Україну.
У базі Інтерполу серед тих, кого розшукує Україна, Токура наразі немає. На початку листопада Національна поліція Хмельницької області повідомила, що звернулася по допомогу до турецьких колег.
Утім, якщо громадянина Туреччини знайдуть, його навряд чи видадуть Україні. Як пояснює юрист-міжнародник Віталій Власюк, жодна країна загалом не видає своїх громадян за кордон. Екстрадиція передбачає лише видачу державою іноземця до країни, чиє громадянство він має.
«Якщо це громадянин Туреччини, то питання про його видачу Україні навіть стояти не може. Це фантастика, так не буває. Навпаки, ми могли б видати до Туреччини громадянина Туреччини, якби ми його затримали в Україні. Це трохи інше, це протилежне», – стверджує він.
Власюк уточнює: якби виявилося, що в розшукуваного є також паспорт України, офіційний Київ розглядав би його лише як українського громадянина. Однак у випадку турецького громадянства, швидше за все, більш імовірним є притягнення Токура до відповідальності в Туреччині, якщо суд визнає його провину.
«Розшук Інтерполу та екстрадиція – це паралельні абсолютно інструменти, які не перетинаються. Вони взаємодіють, дотикаються один до одного, тому що якщо шляхом процедур, передбачених Інтерполом, світиться «червона картка», людину одразу затримують, раз у неї «червона картка», потім виявляється, що це, наприклад, громадянин Пакистану, який вчинив злочин у Пакистані і намагається в’їхати в Україну – ми його затримали… Далі ми його видаємо, якщо Пакистан звернеться з таким запитом», – каже він.
Юрист уточнює: єдине обмеження щодо видачі іноземців поширюється на випадки, коли є побоювання, що на батьківщині його піддаватимуть тортурам.
У вересні 2019 року голова Національної поліції Сергій Князєв повідомив, що Туреччина надіслала до України 28 запитів щодо розшуку своїх громадян, підозрюваних у злочинах, і Київ відповів на всі.
За словами Князева, на той момент Туреччина передала двох громадян України, яких розшукувала поліція. Україна ж передала їй двох підозрюваних у тероризмі, ще один чекав на екстрадицію.
Читайте также: Нардеп від «Слуги народу», який лобіював скандальні тютюнові правки, виявився власником цигарковиго бізнесу - ЗМІ