Як родини військовополонених можуть отримати безкоштовну міжнародну правову допомогу

Статті

03.11.2025 12:26 (Оновлено 03.11.2025 в 12:30)

Игорь Блохин, джерело: «Facenews»

Статті

Родини українських військовослужбовців, які потрапили в полон або зникли безвісти, мають право на безкоштовну правову допомогу і представництво інтересів у міжнародних органах. Про це нагадує юрист ГО «Юридична сотня» Михайло Хорошавін, який пояснив, як саме скористатися цим правом і куди звертатися.

«Багато родин не знають, що можуть звертатися безпосередньо до міжнародних інституцій — навіть без офіційного підтвердження полону. Достатньо мінімального пакета доказів: фото, повідомлення чи свідчення побратимів. Це допомагає міжнародним організаціям швидше реагувати і передавати запити державі-агресору», — зазначив юрист.

Куди звертатися: основні міжнародні організації

1. Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ)

МКЧХ допомагає у пошуку зниклих безвісти військових і цивільних. Для подачі звернення потрібні такі дані:

• ПІБ, дата народження, номер телефону;
• копії паспорта та військового квитка;
• інформація про військову частину або ТЦК;
• дата, місце та обставини зникнення;
• контакти побратимів, фото, особливі прикмети (татуювання, шрами тощо).

Контакти:

• Онлайн-форма (українською або англійською)
• Е-пошта: [email protected]
• Телефон: 0 800 300 155
• Адреса: вул. Велика Васильківська, 6, корпус «О», Київ
• Години роботи: понеділок–п’ятниця, 09:00–18:00

2. Робоча група ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень

Цей орган приймає звернення про зникнення людей, передає їх для розслідування державам і сприяє встановленню місця перебування зниклих.

Як подати звернення:

• Завантажити форму (українською або офіційною мовою ООН);
• Надіслати її на [email protected]

Або скористатися онлайн-формою: http://spsubmission.ohchr.org (вибрати “disappearances”).

Такі звернення можуть подавати навіть ті родини, чиї рідні офіційно не визнані полоненими державою-агресором через МКЧХ.

3. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)

ЄСПЛ може застосувати тимчасові заходи (Правило 39 Регламенту Суду), якщо існує реальна загроза життю або здоров’ю військовополоненого.

Потрібно подати:

• лист-звернення;
• формуляр заяви;
• документи про родинний зв’язок;
• докази небезпеки (фото, відео, свідчення);
• копії звернень до державних органів і відповіді на них (за наявності).

Контакти:

• Факс: +33 (0)3 90 21 43 50 або +33 (0)3 88 41 39 00
• Пошта: European Court of Human Rights, Strasbourg Cedex, F-67075, France

Хто може представляти інтереси полоненого

Право представляти інтереси військовополоненого мають:

• його законний представник;
• дружина або чоловік (якщо шлюб був чинний на момент полону);
• батьки або повнолітні діти.

Такі особи можуть укласти договір з адвокатом, який діятиме від їхнього імені перед державними або міжнародними структурами.

Як підтвердити факт полону

Щоб отримати правову допомогу, родина повинна підтвердити факт позбавлення особистої свободи. Підставою є заява особи, її законного представника або члена сім’ї, форма якої затверджується центральним органом влади, відповідальним за політику щодо тимчасово окупованих територій.

Головне — не чекати офіційних довідок, а зібрати будь-які наявні докази: свідчення очевидців, повідомлення, фото, відео. Це дозволяє міжнародним організаціям діяти швидше.

Як отримати безкоштовну юридичну допомогу в Україні

Родини полонених можуть звернутися до ГО “Юридична сотня”, яка надає безоплатну консультацію та супровід:

• Гаряча лінія: 0 800 308 100
• Е-пошта: [email protected]
• Соціальні мережі: Instagram / Facebook — [Юридична сотня]

Висновок

Українські родини, які шукають своїх рідних у полоні, мають не залишатися наодинці з проблемою. Вони можуть самостійно звертатися до міжнародних інституцій — ООН, МКЧХ, ЄСПЛ — і отримувати допомогу без посередників. Юристи «Юридичної сотні» наголошують: швидке реагування і зібрані докази — це ключ до того, щоб повернути полонених і домогтися справедливості.