«Багато родин не знають, що можуть звертатися безпосередньо до міжнародних інституцій — навіть без офіційного підтвердження полону. Достатньо мінімального пакета доказів: фото, повідомлення чи свідчення побратимів. Це допомагає міжнародним організаціям швидше реагувати і передавати запити державі-агресору», — зазначив юрист.
Куди звертатися: основні міжнародні організації
1. Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ)
МКЧХ допомагає у пошуку зниклих безвісти військових і цивільних. Для подачі звернення потрібні такі дані:
- ПІБ, дата народження, номер телефону;
- копії паспорта та військового квитка;
- інформація про військову частину або ТЦК;
- дата, місце та обставини зникнення;
- контакти побратимів, фото, особливі прикмети (татуювання, шрами тощо).
Контакти:
- Онлайн-форма (українською або англійською)
- Е-пошта: KYI_tracing_services@icrc.org
- Телефон: 0 800 300 155
- Адреса: вул. Велика Васильківська, 6, корпус «О», Київ
- Години роботи: понеділок–п’ятниця, 09:00–18:00
2. Робоча група ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень
Цей орган приймає звернення про зникнення людей, передає їх для розслідування державам і сприяє встановленню місця перебування зниклих.
Як подати звернення:
- Завантажити форму (українською або офіційною мовою ООН);
- Надіслати її на hrc-wg-eid@un.org
Або скористатися онлайн-формою: http://spsubmission.ohchr.org (вибрати “disappearances”).
Такі звернення можуть подавати навіть ті родини, чиї рідні офіційно не визнані полоненими державою-агресором через МКЧХ.
3. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)
ЄСПЛ може застосувати тимчасові заходи (Правило 39 Регламенту Суду), якщо існує реальна загроза життю або здоров’ю військовополоненого.
Потрібно подати:
- лист-звернення;
- формуляр заяви;
- документи про родинний зв’язок;
- докази небезпеки (фото, відео, свідчення);
- копії звернень до державних органів і відповіді на них (за наявності).
Контакти:
- Факс: +33 (0)3 90 21 43 50 або +33 (0)3 88 41 39 00
- Пошта: European Court of Human Rights, Strasbourg Cedex, F-67075, France
Хто може представляти інтереси полоненого
Право представляти інтереси військовополоненого мають:
- його законний представник;
- дружина або чоловік (якщо шлюб був чинний на момент полону);
- батьки або повнолітні діти.
Такі особи можуть укласти договір з адвокатом, який діятиме від їхнього імені перед державними або міжнародними структурами.
Як підтвердити факт полону
Щоб отримати правову допомогу, родина повинна підтвердити факт позбавлення особистої свободи. Підставою є заява особи, її законного представника або члена сім’ї, форма якої затверджується центральним органом влади, відповідальним за політику щодо тимчасово окупованих територій.
Головне — не чекати офіційних довідок, а зібрати будь-які наявні докази: свідчення очевидців, повідомлення, фото, відео. Це дозволяє міжнародним організаціям діяти швидше.
Як отримати безкоштовну юридичну допомогу в Україні
Родини полонених можуть звернутися до ГО “Юридична сотня”, яка надає безоплатну консультацію та супровід:
- Гаряча лінія: 0 800 308 100
- Е-пошта: yursotnia@legal100.org.ua
- Соціальні мережі: Instagram / Facebook — [Юридична сотня]
Висновок
Українські родини, які шукають своїх рідних у полоні, мають не залишатися наодинці з проблемою. Вони можуть самостійно звертатися до міжнародних інституцій — ООН, МКЧХ, ЄСПЛ — і отримувати допомогу без посередників. Юристи «Юридичної сотні» наголошують: швидке реагування і зібрані докази — це ключ до того, щоб повернути полонених і домогтися справедливості.