Україна все більше набуває ознак охлократичного політичного режиму. Нагадаю, охлократія (букв. "влада натовпу") – це вироджена форма демократії, заснована на мінливих примхах натовпу, яка характеризується відсутністю чіткого підпорядкування громадян нормам моралі та права, і суспільна поведінка яких визначається на стихійних зборах, мітингах, демонстраціях.
Оскільки охлократичний політичний режим характеризується також некомпетентністю влади і "заграванням" із натовпом, то в цьому сенсі однією з показових ознак є те, що народні депутати, які представляють найвищий законодавчий орган державної влади в Україні, не обов'язково повинні мати вищу освіту!
Враховуючи загальний підхід до обрання депутатів і можливість будь-кого, хто має гроші, купити мандат в окрузі чи у списку партії, призвело до того, що в парламенті представлені не лише брати, сестри, чоловіки, дружини, куми тощо, а й велика кількість людей, які не мають базової фахової підготовки для роботи такого плану. Мова йде навіть не про спеціальну (юридичну, економічну, політологічну), а про будь-яку вищу освіту для народних депутатів.
Так, люди без вищої освіти можуть очолювати Верховну Раду, парламентські фракції, Комітети Верховної Ради, Тимчасові слідчі комісії…
Вже кілька років я намагаюсь переконати парламент, що треба ухвалити відповідні зміни до законодавства та зафіксувати обов’язкову умову про наявність у кандидата в народні депутати вищої освіти. Але, на жаль, поки що така моя пропозиція не знаходила підтримки в парламенті.
Зрозуміло, що це - давня радянська традиція, яка ведеться з часів, коли парламентарі Радянської України збиралися у сесійній залі, щоб один раз проголосувати за рішення, підготоване політбюро КПУ, і заради "класової рівності" (як вчив Ленін) у парламенті мали бути представлені усі соціальні групи – трактористи, доярки, робітники заводів тощо. І тоді обов’язкова наявність вищої освіти руйнувала класову модель тодішнього суспільства.
Але чому сьогодні, коли у нас скрізь має відбуватися декомунізація і ми прагнемо до європейських цінностей, цей рудимент радянської моделі надійно закріпився у вищому законодавчому органі влади?
До речі, на відміну від депутатів, їхні помічники-консультанти зобов’язані мати вищу освіту: ступінь бакалавра або магістра!
Тому переконливо вимагаю повернутися до теми професійної влади і, зокрема, фахових та підготовлених депутатів, які обиратимуться вже на наступних, скоріше за все, дострокових парламентських виборах.
У зв’язку з цим я знову пропоную законодавчо передбачити наявність обов’язкової вищої освіти у кандидатів в народні депутати України!