Результати такі:
1) підтримка триватиме, але ....
2) новий уряд має продовжувати жорстку монетарну політику та демонструвати дієву боротьбу з корупцією
3) цікавий поворот – вкотре офіційно обговорювалася перспектива міжнародної безпекової місії на Донбас – це, якщо, хочете і є альтернатива Мінським угодам, яким поки немає альтернативи. Наврядчи Захід поки на таку місію згодиться, але тепер завжди що є Заходу запропонувати у відповідь, якщо хтось там говоритиме про одностороннє виконання Мінських угод Україною.
Окрема тема - стаття у The New Youk Times, яка вражає не стільки змістом, а деталізацією. Можу впевнено сказати, що в уявленні більшості американців Україна знаходиться десь посередині між Алабамою і Китаєм. І лише незначна частина громадян знає, що Україна - в Європі поряд з Росією. Ті подробиці внутрішньої української політики, включно з прізвищем наступника Шокіна, чітко вказують на те, що цільовою аудиторією статті були, м’яко кажучи, не тільки американці, а у її підготовці явно брали участь зацікавлені у внутрішніх розкладах українці. І це питання особистого смаку вважати добрим чи поганим таку увагу до України певно найвпливовішого видання світу.
І наостанок підсумую, що якби до України не залишався високий інтерес, то з Порошенком ніхто би не зустрічався і грошей би не давав.
А для любителів перемоги зазначу, що до перемоги ще далеко, але американці підганятимуть до неї не квітами і компліментами, а умовами і копняками, - і так аж до самого омріяного єврощастя.