От собі думаю. А доки ще в нас випікатимуть бородінський хліб, виготовлятимуть московську ковбасу, російський сир, вологодське масло, російську горілку, варитимуть пиво "Балтика" і жигулівське? При тому, що усі ці назви дуже умовні і в різних виробників мають різний смак. Тобто ці назви без сенсу, це чистий совок. Ну, добре. Якісь козли (каториє мєшают нам жить, за словами Януковічя) будуть це й далі продукувати. Але мене цікавлять ті козли, які це купують.
В Росії не було старіших броварів, сироварень, гуралень і т.д. за українські. Чому ж ми віддаємо їм пальму першості?
Мережа дитячих магазинів "Мандавошка". Серія набілу (по-вашому б...ь малочькі) "Прастіквашино". Русскій мір оточує нас з усіх боків. Ми живемо в ньому. І коли в Житомирі (а це не Дамбас!) на людей з українськими прапорами 9 травня кричали "фашисти", то відчуваєш себе якимсь афроамериканцем у кращому випадку, бо насправді ти примітивний абориген, озброєний бумерангом, який не літає.