Фактично, у звітах голів обласних чи районних державних адміністрацій це - чи не поодинока успішна програма адаптації у повоєнний період захисників України та надання їм соціальної допомоги.
Цифри виділення гектарів земель у деяких областях просто вражають. Наприклад, повідомляється, що у Вінницькій області для учасників АТО передбачено виділення 4630 га земель, у Черкаській – майже 4200 га, на Волині - біля 2 тисяч га…
Водночас, як засвідчує попередній аналіз ситуації, у багатьох областях діють традиційні земельні схеми, які свого часу активно використовував Черновецький та його "молода команда": коли земля оформлювалась на підставних осіб (студентів), які за символічну суму відмовлялися від права володіння нею і одночасно писали дві заяви: про прохання на виділення землі та про відмову від цієї ділянки на користь третіх осіб.
Сьогодні можна із впевненістю сказати, що подібна схема використовується у багатьох регіонах, де для учасників АТО пропонується або просто конкретна сума "відступних", або іншого роду "допомога".
Зрозуміло, що цифри такої "компенсації" за землю є абсолютно неадекватними реальній її вартості, а тому місцеві феодали, чиновники чи наближені до них бізнесмени, фактично, за безцінь скуповують землі нібито учасників АТО.
Цілком очевидно, що сьогодні необхідно провести інвентаризацію виконання цієї державної програми і перевірити, наскільки реальні власники вже виділених державою земельних ділянок відповідають прізвищам учасників АТО, на які вони, власне, і виділялися. І у разі виявлення невідповідностей та порушень, очевидно, уряд та правоохоронні органи мусять відреагувати на це належним чином.
Саме це дасть можливість зрозуміти, чи варто говорити про системну земельну оборудку в масштабах країни або про поодинокі регіональні факти, коли під прикриттям допомоги захисникам України місцева "земельна мафія" збагачується на тисячі гектарів.