Ну і всі розуміють політичні аспекти цієї провокації – розхитування України зсередини, перетворення України на киплячий котел. Звісно, що хода це лише один з елементів знищення України – це спроба паралізування її волі. Однак, як на мене не вдалося. Російська православна церква стрімко втрачає позиції в Україні.
Але ніхто не зауважив того, що попри політичні аспекти цієї провокації, є ще й інші – моральні і суто економічні. Щодо моральних засад. Оглядаючи телерепортажі цієї постановки, я не міг позбутися відчуття, що десь ми всі це бачили. І згадав "Крестный ход в Курской губернии" великого реаліста і нашого земляка Іллі Юхимовича Рєпіна:
Та сама спека. Та сама безвихідь. Для Рєпіна це епічне полотно – показ глибокої обездоленості і показушного благолєпія предводителів цієї ходи. Як і тоді так і тепер глибоко нещирої. Такої, яка не має нічого спільного з християнством – в тому числі православ'ям. Як і тепер...
Про обездоленість не буду – досить подивитися на кадри тих нещасних, що плетуться обіч "Крестного хода". Їх провідником є маленький горбун на полотні Рєпіна, якого мужик не пускає до ікони. Таких самих нещасних можемо побачити і на наших екранах. Натомість у натовпі убогих домінують священики – хоча хочеться написати – попи – в золотих ризах. Ну от нічого не змінилося.
Але мене найбільше зацікавив не так сам піп, як фігурка кустодієвської дамочки з іконою за ним. Бо саме вона мені прояснила те, що на ми дивимося споглядаємо на екранах, але не бачимо. Нам показують вервицю молодиць у хустинах, які хвацько, а подекуди з діточками йдуть маршем на Київ. Ну просто кров з молоком! І якось ніхто не задумується, а що це за молодиці. Дамочка на полотні Іллі Рєпіна прояснила мені цю оповиту таїну:
Та це ж їгомості! Та це ж попаді стрункими рядами марширують по своє. А за чим ідуть ці попаді – ще й діточок своїх ведуть? А за окормлєнієм! І то не духовним, а матеріальним!Російська церква в Україні втрачає не лише позиції, а й приходи, і що головне – фінансові поступлення. Звісно, одноразово депутат Верховної Ради України з ініціалом Н. може воспомощЪствовать. Але ж тих діточок тра ще вивчити та в життя пустити. От і марширує бойовий корпус єгомосців-матушок на Київ. Це боротьба за метал, а не за мир і любов в Україні.
Але чи можна зібрати аж стільки матушок? А давайте прикинемо.Українська православна церква налічує 46 єпархій. Загалом в Українській православній церкві налічується 179 монастирів та 4,6 тис ченців і черниць. Самих парафій, яких в часи Януковича збільшували шаленими темпами, є 9680! Останні 10 років, після того як Путін прийняв рішення знищити Україну, кількість парафій цієї московської церкви збільшувалася на 200-250 на рік! Ну добре, не всюди правлять одружені священники. Але яка ж то армія матушок! От вам і відповідь на такий кустодієвський вигляд наших молільниць за мир і любов...
Кустодієв допоміг мені позбутися полуди і подивитися на цих молільниць широко відкритими очима. І мені відкрилося – та ж ось хто дає такі хвацькі репортажі для наївних журналісток наших телеканалів. Та це ж наші попаді, що втратили парафії та окормлєніє після Майдану Гідності довкола Почаївської Лаври!
А тепер перейдемо до чистої бухгалтерії. Проведемо рекогносцировку на полі бою. До самих священників (близько 10 тис.) додаємо матушок (9 тис.) та монашествующих (4,5 тис) – і отримуємо щонайменше 23,6 тис осіб! Ось така армія оформляється в УПЦ МП! І саме таку армію вона може виставити на Володимирській гірці! Це якщо не враховувати мережі інших організацій та бізнесі, які з нею афілійовані!
Ну і про бізнес – ні для кого не є таємницею, що Україна для Російської православної церкви і її підрозділу в Україні УПЦ МП є головною фінансовою базою. Самі росіяни не надто релігійні і не надто щедрі до РПЦ. Не те що українці. Тому цей "Всеукраинский Крестный ход – ход мира, любви и молитвы за Украину" – це так само бій РПЦ за свої доходи – нехай навіть для свого підрозділу УПЦ МП як інституції.Матеріальні інтереси РПЦ, УПЦ МП як інституції та особисті матеріальні інтереси бойового корпусу батюшок та матушок співпали на 100%. Це і є той ресурс, яким палатиме вічний вогонь їхньої боротьби з Україною. І він не теоретичний, не еферемний, а конкретний. Тому боротимуться вони з Україною, яка не бачить місця московській церкві в Україні, щиро і до кінця.