Як і обіцяв, проведу невеличкий аналіз виступу Президента на честь 25-ї річниці незалежності України. І саме цьому присвячений цей пост. Тому хейтери та зрадофіли можуть відразу пропускати цей текст, а ольгінські дебілоіди та різнокольорова вата – приготуйтеся, бо у вас точно бомбане.
Отже. Промова Президента була написана чітко та структуровано. Це не просто текст для галочки чи тост на святі – типу треба було щось сказати, він і сказав. Ні, кожне слово було зважене. Зроблена добра робота над помилками. Проаналізовані в тому числі й пости в соціальних мережах, де висловлювалася критика на адресу влади з певних питань і це було зазначено в тексті виступу.
Для прикладу:
Замість – «це ми зупинили агресора», в своєму виступі Порошенко говорить – першими на захист України встали добровольці, потім – мобілізовані, сьогодні – контрактники. Отже влада більше не каже, що ворога зупинила вона.
Замість – «ми забезпечили армію», в своєму виступі Порошенко чітко зазначив – це українці своїми податками купляють нову техніку та модернізують стару. Це волонтери забезпечили армію всім необхідним. Армія дійсно народна.
Замість – винуваті «папєрєднікі», Порошенко називає провину колективною. Тобто винні політичні еліти, які протягом 25 років керувалися популізмом та власною жадібністю і мислили не дальше майбутніх виборів. За словами Порошенко, теперішня влада, як представник цієї політичної еліти, має спокутувати цей політичний гріх.
Отже, що я почув у виступі? Я почу звернення до українців та українського політикуму, звернення до Росії, звернення до світової спільноти.
До українців та українського політикуму:
- Україна чітко визначила свій вектор – ЄС та НАТО. Масква, давай до свіданія. Ніяких більше ігор в «старшого брата» та ніякої багатовекторності.
- Ніякого популізму – тобто практика «підгодовувати під вибори з ледь дихаючого держбюджету ті групи населення, які традиційно найбільш активно голосують», ніхто не збирається.
- З ринковими цінами на енергоносії ми розібралися, тепер на черзі – ринкові зарплати. Влада має стратегічно і тактично зосередитись на досягненні в матеріальній сфері, в рівні життя людей, на потрібна багата держава, вільних, заможних громадян, впевнених в своєму майбутньому.
- Російськомовні та україномовні патріоти разом боронять Україну, поставивши хрест на протистоянні, яке штучно роздмухали політикани. Ніякого більше поділу на схід та захід.
- На політичній карті України з’явився новий потужний гравець – це Армія. Саме Армія користується найбільшою довірою населення та саме вона має стати не тільки гарантом територіальної цілісності України, але й гарантом невідворотності всіх змін, які намічені в державі. І розумійте це, шановні політики, як хочте, проте двічі подумайте тепер перш ніж грати в двоє воріт.
До Росії.
Весь виступ був фактично пронизаний тролінгом Росії.
- Україна розвалила СРСР, за який так Путяша переживає.
- Українська нація існувала і буде існувати. Свою незалежність ми здобули в боротьбі.
- Росія – ворог. Парад – сигнал ворогу, українці й надалі готові боротися за свою незалежність.
- Крим – анексований, Донбасс – окупований. Ніяких там ДНР, ЛНР. Їх не існує – є окупована ворогом земля.
- Повернення свої території ми будемо робити виключно політико-правовим шляхом, тому що думаємо про українців на окупованих територіях і не хочемо, щоб вони загинули під час бойових дій. А Кремль сприймає українців на окупованих територіях як гарматне м'ясо.
- І от ніби Президент говорить про «політичне вирішення проблеми», а сам робить заяви, які просто зводять з глузду від злості Путяшу. Фінальна заява з цитуванням Маяковського взагалі поховала будь-які шанси на договороспроможність Росії. І все це сказано перед самітом G20 в Китаї. І після цього знову натяк на відновлення переговорів в Нормандському форматі. Тобто коли Путяша грає залізом перед переговорами, щоб мати важелі, ми граємо на його нервовій системі, що мати перевагу. Тепер Вольдемар на нєрвах може поховати переговори та отримати чергове продовження санкцій. А це вже важелі для України.
До звернення до світової спільноти
- ЗСУ куди серйозніше за Будапештський меморандум. Тобто дебілів з гранатою не зупинять жодні домовленості. Лише сила. І Україна може бути такою силою. Не хочете, щоб «руський мір» дістався до ваших столиць – дайте нам допомогу і ми зупинимо його самі.
- Для повноцінної армії нам потрібно ще кілька років та кілька десятків мільярдів гривень. Але процес можна прискорити. Якщо колеги хочуть з цим допомогти – велкам. Допомагаючи нам, ви дбаєте й про власну безпеку.
- На заході постійно казали – ніхто не буде допомагати Україні протистояти агресору, якщо вона сама не почне боротися. Ну ось, колеги, ми вам наглядно показали нашу нову армію, нашу боротьбу, наші перетворення. Тепер черга за вами.
- Передача такої кількості техніки (за два дні передано більше 300 одиниць, а до кінця року ще 1000 одиниць), плюс до тої техніки, що вже в АТО, ще раз ілюструю, що ніяке «ополчєніє» не в змозі протистояти такій армаді. Тому всі розмови Росії про «іх там нєт» - це повний брєд.
- Україна цінує допомогу та підтримку міжнародних партнерів. Але це не дається по замовчанню. За це також йде постійна боротьба, яку на дипломатичному фронті ведуть вітчизняні дипломати, яких окремо відзначим Порошенко в своїй промові.
Ось таки висновки мені прийшли на думку після прослуховування промови Президента. Звичайно, це суб’єктивно. Я писав це спираючись на власний досвід в політиці та власне світосприйняття. Тому кожен має можливість зробити свій висновок.
Ще раз зі святом, Хунта!