Я вже неодноразове озвучував непопулярну й страшенно розкритиковану платною фейсбук-спільнотою нинішньої влади тезу: міжнародна діяльність влади загалом та дипломатична зокрема є не системною, стратегічно визначеною та у багатьох випадках є провальною. Нагадаю лише сумну історію з призначеннями, точніше не призначеннями РОКАМИ послів у принципово важливих для просування наших національних інтересів країнах. Як інформують мене дипломати в МЗС повний бардак і відсутність планової роботи. Очільники міністерства появляються там як на свята, документи погоджуються та підписуються місяцями.Але я не про це.
Нині появилися дві нові "ідеї" для відкриття другого дихання у міжнародному діалозі щодо прблеми Сходу та Криму. І якщо одна - щодо необхідності прямого діалогу з так званими ДНР та ЛНР була одразу скритикована, то друга - про необхідність прямих переговорів між Україною та Росією набирає обертів. Вважаю такий сценарій вкрай небезпечним для України. За таких умов ми визнаємо ситуацію на сході проблемою двох держав, а не проблемою для всього світу; даємо підстави європейським країнам поступово знімати санкції з Росії та загалом забувати тему України на міжнародних форумах. Не менш вразливим у двосторонньому переговорному процесі є конфлікт інтересів у Порошенка - наявність у нього власного бізнесу в Росії!
Отож, нині всіма доступними методами варто тримати тему "окупації Росією наших територій" як тему світову, як проблему, що торкається всього світу і є потенційною загрозою для кожної країни як мінімум європейської спільноти.
А нашим політикам і дипломатам раджу прочитати й активно пропагувати у дипломатичному світі книжку Володимира Січинського "Чужинці про Україну". Лише один фрагмент з опису характеру російської дипломатії 17 століття послом А.Майербергом:"Брешуть москалі з неймовірним нахабством і без всякого стиду...Посли чужоземних держав нехай не очікують і від царських уповноважених більш правдивих слів, тому що ці особи збирають разом усі тонкощі закостенілого лукавства, щоб підвести їх, або видати брехню за правду, або замовчують про те що треба говорити й ослаблюють обов'язкову силу всяких рішень на нарадах тисячами хитрих викрутасів, що дають викривлений їх зміст, так що вони зовсім падуть".