По суті, законопроект звужує коло осіб, які мають подавати електронні декларації. Зокрема, можливість не декларувати свої статки можуть отримати керівники та менеджери державних підприємств, через які тільки у 2014 році з України вивели щонайменше 110 мільярдів гривень.
Ця загроза настільки ювелірно завуальована у законопроекті, що на неї уже відреагували наші європейські партнери:
Навіщо звужувати коло держслужбовців, які подають е-декларарії?
Другий етап електронного декларування стартував з 1 січня 2017 року. Він передбачає, що електронні декларації подадуть усі публічні службовці України. Однак це поняття є доволі широким в українському законодавстві – під нього потрапляють сотні тисяч бюджетників.
Напередодні запуску другого етапу декларування Верховна Рада звільнила від обов'язку подавати декларації рядових освітян, лікарів, соціальних працівників та працівники закладів культури будь-якого рівня.
Проте 20 січня в профільному комітеті ВРУ з'явився новий проект змін до закону про е-декларування на ту ж саму тему.
Однак цього разу депутати можуть вивести з-під декларування не рядових бюджетників, а керівництво держпідприємств та комунальних установ.
Про що законопроект?
Проект N5672 покликаний уточнити поняття "посадова особа юридичної особи публічного права" (ПОЮОПП) й визначити порядок, за якими співробітників таких установ треба відносити до кола "посадових осіб" – тих, на кого поширюється вимоги подавати електронні декларації та інші вимоги антикорупційного законодавства.
ПОЮОПП – це державні і комунальні підприємства, утворені рішенням органів влади або органів місцевого самоврядування. Наприклад, це Державна продовольчо-зернова корпорація (екс-керівництво якої підозрюється НАБУ у завданні збитків на суму понад 1,6 млрд грн)., Одеський припортовий завод (керівництво проходить по справі НАБУ про розкрадання 205 млн грн), Об'єднана гірничо-хімічна компанія (за версію слідства, керівники причетні до завдання збитків ДП на суму понад 300 млн грн), Укргазвидобування (схема, організована колишнім керівництвом, завдала державі близько 3 млрд грн збитків) і так далі.
Зараз перелік цих посадових осіб і кому з них треба подавати е-декларацію, визначає "саме_знаєте_яке" НАЗК, керуючись нормами українського законодавства.
Автори законопроекту пропонують, щоб державні підприємства та інші установи робили це самостійно, відповідно до порядку, затвердженого НАЗК.
Чому законопроект – поганий?
Тому, що найбільші ДПшки, університети, державні лікарні разом з НАЗК будуть на власний розсуд визначити, хто серед їхнього керівництва є посадовою особою: завгосп чи ректор? терапевт чи головлікар? Голова тендерного комітету чи члени наглядової ради?
Де в новому проекті загроза е-деклараціям?
Право ДП самим визначати, хто є посадовою особою, може призвести до навмисного виведення з-під дії закону "Про запобігання корупції" окремих керівників окремих державних та комунальних підприємств.
Запропонована як "технічна" редакція законопроекту відкриває нові можливості уникнення від декларування ключовим керівникам стратегічних та великих державних підприємств.
Наприклад, НАЗК "не встигне" прийняти порядок визначення таких посадовців. За цією схемою НАЗУ вже не встигло прийняти порядок особливостей декларування для осіб, перебування яких на посадах є держтаємницею (оперативники та контррозвідники СБУ), або досі ніяк не можуть погодити порядок перевірки декларацій. Юридичні особи стануть прикриватися відсутністю порядку для уникнення обов'язку декларування для своїх ключових співробітників.
Самі підприємства зможуть придумати сотні об'єктивних причин, які стануть на заваді затвердженого НАЗК відповідного переліку або з такого переліку технічно, через помилку, "випадуть" посади ключових осіб, які приймають рішення та розподіляють грошові потоки або державні замовлення на підприємстві. Вони зможуть не подавати електронні декларації та інформацію про зміну майнового стану, ніхто не буде моніторити стиль життя цих держслужбовців, а тому зловити їх на розкраданні державних коштів буде значно складніше.
Крім того, рішення ДП не будуть публічними, тож суспільство та журналісти дізнаються про виведення з-під декларування керівництва державних підприємств пост-фактум, а добитися оприлюднення статків цих людей можна буде тільки через суд.
Проект закону не дає відповіді на те, яким має бути алгоритм дій як посадовців, так і контролюючих та правоохоронних органів у таких випадках. Хто контролюватиме правильність визначення посадових осіб, в законопроекті ані слова; як запобігати подібним зловживанням і яка відповідальність – теж не йдеться.
Можна припустити, що таких дурнів, які наважаться дозволити своєму керівнику не подавати електронну декларацію, не буде. Утім, варто нагадати, що Служба безпеки України в розпал першої кампанії електронного декларування ухвалила очевидно незаконне рішення і закрило доступ до усіх декларацій співробітників СБУ, поклавши їх взагалі на окремий сервер. НАЗК з цього приводу особливо не переймається. І донині цього доступу у них немає.