Щоб навіть спроби зібрати під нього сигнальні голоси – не було.
Як це відбувається?
1. через Регламентний комітет, у порядку денному якого сьогодні стоїть розгляд законопроекту N6011 про антикорупційний суд. Там можуть вирішити, що законопроект поданий з порушеннями регламенту.
2. через профільний та головний Комітет – з питань правової політики та правосуддя, де на підставі абсурдного висновку Вищої ради Правосуддя визнають законопроект таким, що суперечить Конституції.
І хоча проект закону про антикорупційні суди був зареєстрований у повній відповідності до регламенту і під час його реєстрації жодних зауважень до процедури не лунало, юридичні підстави для політично вмотивованого рішення убити законопроект знайдуться завжди.
1.
Регламентний комітет, згідно своїх повноважень, вирішує дві речі:
1. законопроект про антикорупційні суди подано відповідно до закону про регламент,
2. законопроект про антикорупційні суди подано відповідно до "закону" – тобто, відповідно до будь-якого іншого закону (це норми ч. 4 ст. 93 та ч 2. ст. 94 закону про Регламент Верховної Ради України).
Регламентний комітет може скористатися нормою закону про судоустрій, яка говорить, що проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить Президент після консультацій з Вищою радою правосуддя (ч. 2 ст. 19 ЗУ про судоустрій).
На підставі цього регламентний комітет може сказати, що законопроект N6011 зареєстрований з порушенням вимог закону і регламенту.
Цей висновок упаде в профільний комітет – з питань правосуддя – і там ухвалять рішення повернути проект авторам без розгляду у Раді. Останнє слово у цьому скаже спікер, але яким воно буде після голосування за Найджела Брауна, нф-ббпешного аудитора для НАБУ – спрогнозувати важко.
Якщо таким чином вдасться позбавитися законопроекту N6011, нового – від президента, годі й чекати, адже Вища рада правосуддя уже на всю країну "проконсультувала" гаранта і назвала антикорупційні суди неконституційними.
2.
Завернути проект про антикорупційні суди без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні може і профільний комітет – з питань правової політики та правосуддя.
До предмету відання Комітету з правосуддя належать питання конституційного права і вони можуть аналізувати законопроект на предмет суперечностей положенням Конституції України, крім випадків, коли проект стосується внесення змін до самої Конституції.
Не випадково саме напередодні сесійного тижня Вища рада правосуддя оправосудилася заявою про неконституційність законопреокту про антикоурпційні суди. На їх висновок так зручно послатися комітету Князевича і взагалі всім, хто не хоче антикорупційних судів в Україні – адже їх не хочуть в першу чергу самі судді!
І хоча висновок ВРП не є обов'язковим для виконання, а лише – консультаційним, Комітет все одно буде його враховувати, бо якщо судді проти антикорупційного суду – то як його можні створювати???
Так на законопроекті про антикорупційні суди буде поставлена жирна крапка і все доведеться робити наново. Чи вдасться нардепам не "від Кононенка" вдруге зареєструвати нову версію проекту закону про антикорупційні суди – великі сумніви.
Оскільки питання антикоурпційних судів вирішується не в правовому полі, а в політичному, звісно, будь-які висновки, що дискредитують законопроект N6011, додають аргументів тим, хто не хоче за нього голосувати, а таких у парламенті – більшість.
3.
Існує і менш погана ціль витискання законопроекту про антикорупційні суди з порядку денного Ради.
Це може відбуватися для того, аби зачистити поле для внесення проекту про антикорупційні суди від Президента.
Мовляв, законопроект нардепів закрив для президента можливість внести свій проект на тему антикорупційних судів. Це – маячня.
У президентському законопроекті про судоустрій та статус суддів чітко визначено, що створення антикорупційних судів регулюється окремим законом. Право законодавчої ініціативи мають як народні депутати, так і президент. Нардепи скористалися своїм правом: напрацювали проект закону і подали його в Раду у законний спосіб.
Президент мав 15 дів для реєстрації власного законопроекту – як альтернативного до вже зареєстрованого, і не скористався цим правом. Тепер будь-які доопрацювання пзу можливі між першим та другим читанням.
Розмови про те, що виключно Президент має право подати законопроект про утворення нового, тобто, антикорупційного суду – теж маячня.
Вищий антикорупційний суд утворений законом про судоустрій, поданим Президентом України.
Законопроект про антикорупційні суди не передбачає створення нових судів, не передбачених законом про судоустрій. Депутати не обмежені в праві подати свій законопроект на виконання закону про судоустрій. Це – їх прямий обов'язок як законотворців.
З огляду на те, як розвиваються події, обидва сценарії будуть застосовані.
Просто слідкуйте за руками – в цю "монополію" на створення антикорупційного суду грають усі – від спікера до президента.