ЗВТ між Україною та Канадою: економічний прорив чи політичний PR?

Блоги

20.03.2017 13:28

Виктор Скаршевский, джерело: «mind»

Блоги

14 березня Верховна Рада ратифікувала угоду про Зону вільної торгівлі між Україною та Канадою.

Президент Петро Порошенко, коментуючи ратифікацію Верховною Радою Угоди про Зону вільної торгівлі між Україною та Канадою, заявив: «Це історичний момент! Тепер український бізнес отримає доступ до північноамериканського ринку, що призведе до зростання українського експорту і збільшення інвестицій в Україну на рівні 36 мільйонів доларів».

Так, справді «історичний». Особливо з огляду на мізерність торгівлі між Україною та Канадою. Ось декілька основних показників:

У структурі українського експорту Канада знаходиться на 77-му місці – між Кенією й Албанією;

До Канади Україна експортує всього 0,08% від свого загального експорту;

Для Канади Україна взагалі «невидимка» – у канадському імпорті частка України становить усього 0,007%;

Прямі іноземні інвестиції з Канади в Україну становлять мізерні 0,3% від загального обсягу іноземних інвестицій;

За останні п'ять років експорт до Канади скоротився в чотири рази – зі $120 млн в 2011 році до $29 млн – у 2016-му.

Експорт з України до Канади настільки малий, що, умовно кажучи, відправивши коштовну посилку своїм родичам в Канаду, ви можете збільшити українсько-канадський експорт на кілька відсотків.

Частка українського експорту до Канади у 2002-2016 рр.

(% від загального експорту)

Потенціалу зростання експорту до Канади після введення в дію Зони вільної торгівлі не бачать навіть у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі – головного лоббіста даної угоди.

Так, згідно з оцінкою Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки, протягом перших п'яти років дії Угоди, експорт до Канади повинен збільшитися всього лише на $7 млн: з $29 млн у 2016 році до $36 млн у 2022-му.

Це навіть не смішно. Адже до цієї «історичної» угоди – у 2002-2013 роках – обсяги українського експорту до Канади становили в середньому, хоч і мізерних, але $100 млн на рік, або утричі більше від очікуваного ефекту дії ЗСТ.

Зовнішня торгівля між Україною та Канадою у 2002-2016 рр., млн $

Також президент і високопосадовці заявляли, що угода сприятиме створенню нових робочих місць в Україні. Так, посприяє. Але у надмалому ступені.

Якщо припустити, що весь приріст експорту в $7 млн піде на створення робочих місць, то при вартості створення одного робочого місця в $50 000 (оцінка Федерації роботодавців України), у країні з'явиться аж 140 нових робочих місць. При офіційному безробітті (методологія МОП) на рівні 1,7 млн осіб – це навіть не крапля в морі. Не кажучи вже про приховане безробіття, яке оцінюється у 2,5-3 млн осіб.

Торгівля з Канадою для України хронічно дефіцитна. З 2007 року імпорт з Канади значно перевищує експорт туди. Причому торговельний дефіцит має тенденцію до збільшення. Після введення в дію Угоди про Зону вільної торгівлі тенденція збережеться і, швидше за все, навіть посилиться. Як це сталося у випадку ЗСТ між Україною та ЄС – торговельний дефіцит збільшився з $2,3 млрд у 2015 році до $3,6 млрд у 2016-му (в 1,5 рази).

Це й не дивно, адже канадський товар, як і європейський, більш конкурентоспроможний, ніж український. Тим більше, що у західних виробників є доступ до дешевих і довгих кредитних ресурсів, на відміну від українських – з банківською системою, що знаходиться в коматозному стані.

У Канаді також діє Експортно-кредитне агентство (Export Development Canada, EDC), яке стимулює експорт продукції канадських підприємств. В Україні також є відповідний Закон про Експортно-кредитне агентство, але президент, прем'єр-міністр, міністр фінансів і глава Нацбанку саботують виконання цього закону та офіційно – у Меморандумі з МВФ – зобов'язалися «утримуватися від забезпечення функціонування Експортно-кредитного агентства». Отже активне стимулювання експорту з України на державному рівні поки не передбачається.

Додамо до цього, що в «історичній» угоді для 108 груп українських сільськогосподарських товарів встановлені квоти. Навіть в угоді про ЗСТ з Євросоюзом квотується «лише» 36 груп українських сільгосптоварів. Отже, не така вже й «вільна» – ця зона торгівлі між Україною та Канадою.

Що стосується очікувань щодо збільшення інвестицій з Канади в Україну, то виникає питання – чому протягом 25 років незалежності України Канада, в якій проживає найбільша діаспора українців (до 1,5 млн осіб) фактично в Україну не інвестувала? Напевно, все-таки відсутність надійного захисту прав власності в Україні, корумпована судова система і драконівське валютне регулювання більше вплинули на брак інвестицій, ніж не підписана до останнього часу Угода про Зону вільної торгівлі.

До речі, саме рішенням цих ключових проблем і повинна зайнятися українська влада – замість політичного піару на угодах, які фактично не мають жодного впливу на економічний розвиток країни.