Особиста генеральска трагедія або звичка до безкарності?
Слухаю брифінг міністра оборони України Полторака. "Загибель Іл-76 з десантниками на борту - трагедія генерала Назарова". Дуже спірна теза, пане Полторак. По перше, сам Назаров це своєю трагедією не вважає. Він вважає, що винні пілоти. По-друге, будучи заступником начальника Генштабу Муженка Назаров з шефом цю трагедію через кілька місяців повторив. Один в один.
Коли йому повідомляли про рух російських колон до Иловайску він просто вилаяв доповідача і не зробив зовсім нічого. Дорогоцінні дні були втрачені...
Безкарність породжує вседозволеність. Я не кровожерливий і загиблих не повернеш. Але справа не в цьому. Шкода тих, хто ще загине у майбутньому, якщо ті, хто віддає накази, не будуть знати, що крім ефемерних "особистих генеральських трагедій" є ще й кримінальна відповідальність с реальними термінами тюремного ув'язнення.
В Україні відбулися перші зимові перегони бойових роботів: результати та перспективи НРК
Мільярди повз бюджет: на митниці викрили масштабні схеми з імпортом авто
Український «єдиноріг» у сфері DefenseTech: стартап UFORCE досяг капіталізації в $1 млрд
Японія готує збройову революцію: як нова експортна стратегія Токіо допоможе Україні
Вбивство за доступ до криптогаманця: син українського банкіра позбавив життя батька заради 250 тисяч євро
Ультиматум Мерца в Пекіні: Німеччина вимагає від Китаю змінити правила гри
Вбивство Андрія Портнова: у Німеччині затримали підозрюваного з «донецьким» минулим
Родичі Міндіча ЛІТАЛИ ДО МОСКВИ під час війни. Усіх знайшли на одному РЕЙСІ.Діаманти досі ЙДУТЬ в РФ
