Хто чинить спротив реформі державного управління?
Реформа державного управління, яка розпочинається в ці дні, передбачає створення в кожному міністерстві нових підрозділів (директоратів), що будуть займатися саме тим, чим міністерства повинні займатися, — розробкою і втіленням державної політики (а зараз вони займаються здебільшого тим, чим взагалі не повинні займатися). У нові підрозділи будуть набрані нові люди, там будуть нові правила, нові повноваження, нові достойні зарплати і нові процеси. І дуже хочеться вірити, що й нові цінності та нова культура управління. Запорукою цього будуть відкриті конкурси на всі нові посади. Детальніше про це я писав у попередньому тексті.
Чому так? Тому, що ремонт старих систем нічого не дає, ми бачимо багато прикладів. Працює лише те, що створюється з нуля. Люди, структури і процеси — ці три речі треба змінювати одночасно.
Чи є в цього підходу опоненти? Звичайно. Їхня позиція така: у нас в міністерствах вже є потрібні люди, просто дайте їм більшу зарплату, і все буде гаразд. Ваші відкриті конкурси нікому не потрібні, так само як і нові структури.
Такий підхід означає консервацію того, що маємо, а воно не влаштовує. Але це не означає, що серед нинішніх держслужбовців немає високопрофесійних порядних людей. Такі люди є, і вони є опорою реформ. Але їх мало, і це одна з причин гальмування. Ці люди можуть і будуть подаватися на відкриті конкурси, і державна служба їх не втратить.
Спротив реформі державного управління чинять ті, хто має в цьому свій корисливий інтерес. Ті, хто звик без всяких конкурсів розставляти на ключові позиції свої людей (з часів Давнього Риму ця система називається «патрон-клієнт»). Ті, хто задоволений нинішніми функціями міністерств — управління державною власністю, надання адміністративних послуг, інспекція та контроль. Виконання цих функцій може суттєво збільшити добробут певної кількості особливо зацікавлених людей. Але держава нашої мрії взагалі цим не повинна займатися.
У програмістів є такий жарт: «Коли програмісти прийдуть до влади, то міністерства замінять на окремі скрипти (програми)». Саме це ми мусимо зробити зараз. Позбавити міністерства невластивих функцій, натомість запустити ключові процеси розробки і втілення державної політики. Очистити міністерства від «своїх людей», натомість залучити на державну службу висококваліфікованих професіоналів. Хто чинить цьому спротив, має у справі свій інтерес. Пильнуймо.