І 3 роки з дня ухвалення Закону про особливості місцевого самоврядування в Донецькій та Луганській областях.
Лише вчора Президент вніс новий законопроект про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях, де нарешті Росія названа країною-окупантом і такою, що здійснила збройну агресію проти України.
Для відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях створюється об’єднаний оперативний штаб Збройних сил України та отримує відповідні повноваження.
Таким чином, нарешті завершиться період дії АТО і Збройні сили України насамперед, а не СБУ будуть реалізовувати завдання відновлення територіальної цілісності України.
Ці вищезгадані правові норми є дуже важливі й вкрай потрібні.
Натомість, найбільше питань щодо статті 7 цього Законопроекту "щодо пріоритетності виконання безпекових положень Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року, Мінського меморандуму від 19 вересня 2014 року та "Комплексу заходів" від 12 лютого 2015 року з метою створення необхідних умов для політичного врегулювання..."
По-перше, є серйозне застереження щодо легалізації цих документів у національному законодавстві з огляду на наявність підписів під ними Захарченка і Плотницького.
По-друге,так звані "Мінські домовленості" (див. "Комплекс заходів") містять, як на мене, небезпечні статті. Зокрема, стаття 9 щодо "відновлення повного контролю над державним кордоном...після місцевих виборів" та стаття 11 щодо проведення конституційної реформи, яка передбачає особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей.
Щодо другого законопроекту про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей, то окрім згадки про створення умов для розгортання миротворчої операції ООН, він ФАКТИЧНО зводиться до ПРОЛОНГУВАННЯ НА ОДИН РІК дії Закону "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей". Нагадаю, що цей Закон містить 10 статей і фактично створює передумови для АВТОНОМНОГО СТАТУСУ ОКУПОВАНОЇ ЧАСТИНИ ДОНБАСУ!
Отож, два законопроекти від Президента змінюють тактику щодо окупованого Донбасу, але зберігають стару стратегію, яку підтримують міжнародні партнери України, але НЕ ПІДТРИМУЄ БІЛЬШІСТЬ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ!
P.S. Відверто дивує згадка в преамбулі закону Декларації про державний суверенітет. Цей документ відіграв свою історичну роль як своєрідна правова передумова Акту про незалежність та Конституції України. Проте, він містить низку радянських правових термінів та норму про прагнення України бути постійно нейтральною країною. Нині вся "російська партія Путіна в Україні" й зокрема, Медведчук постійно витягає із шухляди доби УРСР цю норму як аргумент проти євроатлантичної інтеграції.
З огляду на це: цікаво, хто порадив Президенту зафіксувати важливість цього правового акту?!