1) Миротворча місія.
Нині формується широкий фронт дуже різних країн, які не просто підтримують місію на Донбасі, а і заявляють про готовність взяти участь.
Окрім членів НАТО, про це заявили і “нейтрали” – Австрія, Фінляндія, Швеція, а буквально днями й “неформатний” член НАТО Туреччина.
Шансів, що Кремль згодиться мало, але коли Путін зірве і цю спробу припинити війну, він отримає консолідовану позицію всіх цих країн щодо посилення санкцій.
Так от, позиція ключового європолітика – Ангели Меркель – при цьому дуже важлива. І під час зустрічі Меркель підтвердила, що готова бути одним з фронтменів цього процесу.
2) Північний потік-2.
Меркель чи не вперше визнала, що цей газогон – не лише про економіку, а й про політику.
Більше того, заявила, що політичні інтереси України мають бути враховані. Це, звичайно, не дає багато оптимізму, але задає правильний вектор подальших дискусій.
Загалом, європейська зовнішня політика – це завжди вибір між цінностями та грошима. Ви ж, сподіваюсь, не мали щодо цього ілюзій?