Без сенсацій і проривів: чим завершилася зустріч «нормандської четвірки»

Блоги

12.06.2018 14:33 (Оновлено 12.06.2018 в 14:34)

Сергій Таран, джерело: «УНІАН»

Блоги

Зустріч «нормандської четвірки» на рівні глав МЗС Франції, Німеччини, України та Росії відбулася вперше за більш ніж рік. Те, що така зустріч відбулася, вже добре, бо це означає, що «нормандський формат» не вичерпався.

За підсумками цієї зустрічі можна сказати, що результатів можна очікувати у питанні звільнення українських полонених і в’язнів, яке обговорювалося главами МЗС. Є непогані шанси на успішне розв’язання цієї проблеми. В принципі, Росія може погодитися і обміняти українців, які утримуються в її тюрмах, на російських шпигунів або терористів, які були затримані та перебувають на території України. І те, що в цьому процесі беруть участь посередники — західні країни, є безумовним плюсом і збільшує наші шанси.

Велику увагу переговірники «нормандської четвірки» приділили питанню введення миротворчої місії на Донбас. Я скептично ставлюся до такої можливості, але Україна повинна брати участь у таких перемовинах, щоб західні партнери бачили, що ми готові і підтримуємо ідею введення миротворчої місії на схід України, бо зацікавлені у якомога швидшому вирішенні конфлікту. Результат переговорів по цьому питанню ми побачимо не одразу, оскільки Росія, як і раніше, не погоджується на той формат миротворчої місії, який пропонують Україна і Захід. Але опосередкованим результатом такої зустрічі, де проявиться позиція РФ, може стати продовження санкцій проти Росії та допомога Україні.

Підкреслюю, Україна повинна активно брати участь у таких перемовинах, щоб демонструвати свою готовність до мирного вирішення конфлікту, до введення миротворчої місії ООН, а також що наша позиція співпадає з позицією Заходу, а позиція Росії — ні.

Також під час зустрічі міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан заявив, що Париж працюватиме над формуванням миротворчої місії на сході України, але спочатку варто досягнути успіху в реалізації Мінських угод, тобто ми спостерігаємо строгу прив’язку до «Мінська». Це виглядає малореалістичним, тому що для того, щоб були виконані Мінські домовленості, російські війська мають піти з території України. Як бачимо, поки що Росія з цим не поспішає. Тому тут буде багато питань — що має бути першим, що має бути другим. І цей процес може тягнутися довго.

Тому, повторюся, результатом цих переговорів має стати не негайне введення миротворчої місії на Донбас, а продовження санкційного тиску на Росію.

Крім того, коли Павло Клімкін звітував про зустріч «нормандської четвірки» на рівні глав МЗС, він вказав на розбіжність у позиціях і поглядах України та Росії на те, якою саме має бути ця місія. Не думаю, що по цьому питанню вдасться знайти якийсь спільний знаменник із Росією та досягнути згоди, тому що для РФ виконання подібних умов буде означати необхідність просто піти з України і публічно визнати, що її війська тут були.

Для Росії ідеальним був би варіант щодо Донбасу, який полягає в фактичному повернення нині окупованих територій сходу Україні, але при цьому залишивши їх керованими ззовні. Але це абсолютно неприйнятно для України.

Тому поки що я не бачу особливих шансів на те, що миротворці таки прийдуть на Донбас на тих умовах, про які говорить Україна та наші західні партнери.

Отже, підсумовуючи вище сказане, зазначу, добре, що зустріч глав МЗС «нормандської четвірки» відбулася, бо це ще один майданчик для вирішення проблеми російсько-української війни. Друге — добре, що обговорювалося питання заручників і полонених, бо по ньому ми маємо шанси та історію успіху у його вирішенні, тому можна сподіватися, що в цьому напрямку щось буде зроблено. Третє — щодо можливості введення миротворчої місії на Донбас зберігається багато скептицизму, бо Росія не погоджується на запропонований формат. Але в результаті того, що Росія не піде на формат, запропонований Україною і Заходом, Москва отримає санкції, а ми — допомогу.

І наостанок, що стосується перспективи проведення зустрічі «нормандської четвірки» на рівні лідерів країн-учасниць, про підготовку до якої було сказано за підсумками спілкування глав МЗС. Не бачу якихось нових тем, які можуть бути винесені на обговорення лідерів країн «нормандської четвірки». А коли ця зустріч може відбутися? В принципі, в дипломатії прогнози не мають особливого сенсу. Тож ця розмова може відбутися і через півроку, і через рік. Напевно, тоді, коли, в теорії, у Путіна буде бажання йти на тиск Заходу, але не думаю, що це так легко станеться.

До того ж, не варто забувати, що незабаром в Україні розгорнеться виборча кампанія, і Путін навряд чи захоче підігрувати нинішній владі. Тому не думаю, що зустріч «нормандської четвірки» на рівні лідерів є перспективою дуже близького часу. Їй передуватимуть надзвичайно складні перемовини. І зустріч буде можливою лише тоді, коли на рівні голів МЗС буде досягнуто хоча б якогось прогресу, який далі зможуть розвити лідери держав.