Всі крапки над «і» розставила тільки війна

Блоги

16.10.2018 15:35 (Оновлено 16.10.2018 в 15:37)

Елена Белозерская, джерело: «Facebook»

Блоги

Ми пролили кров - свою і ворожу. І з нами стали рахуватися.

Років за п'ять до війни я випадково підслухала, що кажуть про мене поза очі двоє не дуже чемних і шляхетних дядьків.

Одному з них я перед тим мала необережність сказати, що якщо раптом в Україні почнеться війна, я піду на фронт і стану снайпером.

Ну, й вони, люди з бойовим досвідом, довго й зі смаком реготалися з мене, як з повної нікчеми. Я тоді ще не відростила собі товстої шкури і, почувши це, довго плакала.

Коли почалася війна, один з них став офіцером ЗСУ. І ми з ним абсолютно випадково зустрілися на передку. Я з СВДхою, у повному спорядженні, йшла заступати на позицію і раптом наштовхнулася на нього.

Він намагався удати, що не впізнав мене. Я не дала йому такої можливості, бо це був час мого маленького тріумфу. Не всім і не завжди так щастить.

Для повчальності ситуації було б непогано, якби він виявився якимсь боягузом і повним нікчемою. Але цього не було. Наскільки я знаю, воював добре.

А цю історію я згадала не просто так, а до ситуації з Томосом. У мене зараз цілком схожі тріумфальні відчуття: це ж треба, нас стільки років називали "безблагодатними розкольниками", ми якось намагалися щось довести, з нас насміхалися - а всі крапки над "і" розставила тільки війна. Бо і патріарх Філарет, і патріарх Варфоломій, і Гундяєв, і Путін - усі ті самі, а єдиний "новий гравець" - Порошенко - вже точно не більший бандерівець, ніж був Ющенко. Що ж змінилося? А просто: ми пролили кров - свою і ворожу. І з нами стали рахуватися.