Ось-ось Труханов і його спільники почують вирок – до початку роботи Антикорупційного суду.
Суд від жовтня 2018 року розглядає обвинувачення щодо Труханова та спільників у схемі, де одеситів збиралися надурити на 185 млн грн.
Від початку 2019 судовий розгляд справи набрав космічної в українських судах швидкості. Судді Малиновського суду Одеси Черевко, Передерко та Корой буквально рятували одеського мера, відкладаючи всі інші засідання і розглядали його справу. Їм залишилося дослухати нове обвинувачення Труханову та по суті винести вирок (думаємо, що виправдувальний) – швидше за все уже на початку липня.
Однак, крім справи безпосередньо щодо організаторів схеми з "Краяном" (Труханова і Ко), Національне антикорупційне бюро (НАБУ) розслідує справу щодо кінцевих власників підприємств, які продали Одеській міській раді будівлі "Краяну" за 185 млн грн.
Тут, вочевидь, не обійшлося без тиску та впливу фігурантів екснардепа Олександра Дубового, депутата Одеської облради Олега Бабенка та одеського бізнесмена Володимира Галантерника, розмови щодо яких зачитали прокурори САП у суді ще минулого року.
Тоді поплічники Труханова домовлялися про необхідні їм рішення Солом'янського суду – зняття арешту з 92 мільйонів гривень
Поки Антикорупційний суд запускає роботу звичайні суди продовжують виносити рішення на користь фігурантів. Цього разу мова йде про фактичну спробу знищити докази.
Так, 27 травня 2019 року слідчий суддя Солом'янського суду Києва Максим Вишняк відмовив детективам НАБУ в арешті флешок, вилучених у справі щодо бенефіціарів підприємств які продали Одеській міській раді будівлі "Краяну" у 40 разів дорожче.
За дивним збігом обставин, це той самий суддя, який у справі щодо Труханова і Ко відмовився арештувати мера Одеси після його затримання.
Уже 13 червня Апеляційний суд Києва розгляне скаргу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) на рішення Вишняка про відмову в арешті.
Суд фактично вирішить, чи можуть детективи та прокурори використовувати важливі докази, чи дозволить фігурантам справи їх буквально знищити.
Звідки взялися флешки у справі заводу "Краян"?
Під час розслідування справи "Краяну" швидко зібрати достатню кількість доказів щодо вигодонабувачів від продажу Одеській міській раді за 185 млн грн не вдалося.
Тому слідчі у листопаді 2017 розпочали паралельне справі щодо мера Труханова розслідування аби віднайти всі кінці. Це, зокрема, робилося для уникнення затягування розслідування та передачі до суду справи проти основних фігурантів та організаторів – Труханова та Ко.
Як стало відомо з Реєстру судових рішень під час цього слідства суд дав дозвіл на обшук у потенційного фігуранта справи щодо вигодоодержувачів на схемі із "Краяном". Особа, до якої прийшли з обшуком, намагалася знищити докази, не допускаючи детективів до приміщення.
Достеменно не відомо, яка саме інформація міститься на флешках – наразі це таємниця слідства, але сам факт таких наполегливих спроб знищити флешки свідчить про те, що їх вміст є дуже цінним для слідства.
Під час обшуку детективи вилучили системну плату ноутбука, планшет та дві флешки. Спеціалісти НАБУ змогли дістати з флешок частину важливої для розслідування інформації,але для повної картини потрібна технічна експертиза для відновлення втрачених файлів.
Саме для цього детективам потрібний арешт флешок, адже інакше власниця зможе їх цілковито знищити і вони ніколи не стануть доказом у справі.
Чому рішення судді Вишняка НЕ арештовувати флешки є абсурдним?
Детективи НАБУ після вилучення під час обшуку флешок та техніки звернулися до суду з клопотанням щодо арешту. Суддя Вишняк частково його задовільнив: наклав арешт на системну плату ноутбуку та планшет, а на дві майже знищені флешки – ні.
Таке рішення судді є абсурдним і заангажованим.
По-перше, Вишняк обґрунтував своє рішення тим, що флешки – це електронні інформаційні системи, вилучення яких можливе лише у випадку попереднього дозволу суду. Мова йде про ухвалу, якою детективи отримали право на обшук у фігурантки справи.
У ній визначалося, що обшук проводиться для пошуку листування між особами, задіяними у схемі придбання "Краяну". Однак в ухвалі про обшук нічого не було визначено про техніку і електронні інформаційні системи.
Кримінальний процесуальний кодекс натомість дозволяє вилучати електронні інформаційні системи лише якщо це прямо дозволено ухвалою суду. Саме за цю соломинку зачепився суддя Вишняк.
Однак флешки і близько не є електронними інформаційними системами. Згідно з Держстандартом (п. 4.1.2.7 ДСТУ 2392-94), інформаційна система – це комунікаційна система, що забезпечує збирання, пошук, оброблення та пересилання інформації. Флешка – носій інформації призначений лише для її зберігання.
По-друге, суддя Вишняк навів практику Європейського суду з прав людини щодо необхідності захисту флешок як власності. Тобто на ноутбук та планшет – захисту у фігурантів справи немає, а на флешки із важливою для розслідування інформацію – є. Тому таке твердження виглядає непослідовним.
Також суддя Вишняк не врахував необхідність проведення експертизи флешок для відновлення інформації.
У чому небезпека, якщо суд не арештує ці флешки?
Згідно з ухвалою суду спеціалісти НАБУ змогли дістати з флешок частину важливої для розслідування інформації, але для повної картини потрібна технічна експертиза для відновлення втрачених файлів. Саме для цього детективи клопотали про арешт флешок.
В іншому випадку їх доведеться повернути власниці, яка вже стовідсотково завершить процес знищення.
Доцільність збереження цих флешок в матеріалах справи також в тому аби уникнути сумнівів щодо справжності їх змісту. Схожа ситуація зіграла на руку фігурантам справи "рюкзаків Авакова".
Записувальний пристрій із кабінету заступника міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Сергія Чеботаря просто знищили за ухвалою суду в іншій кримінальній справі, й очевидно не випадково. Сценарій полягав у тому, щоб поставити під сумнів відеозапис, де Аваков-молодший та Чеботар домовляються про схему.
Після знищення камери адвокати почали ставити під сумнів справжність відео. Хоча його автентичність була підтверджена.
Нагадаємо, що справу в частині Авакова-молодшого та Чеботаря успішно закрили в тому числі керуючись і цим аргументом.
Чому справа щодо фірм-прокладок у схемі з "Краяном" небезпечна Труханову та його оточенню?
Здається, Труханов зробив уже все можливе, щоб справа проти нього та його спільників була "похована" Малиновським судом Одеси, а потім – закріплена апеляцією у своєму ж місті з "домашніми" суддями. Це дозволить уникнути справедливого розгляду в Антикорупційному суді.
Схоже, одеський мер та його оточення тепер намагаються "знищити" уже через Солом'янський суд міста Києва всі інші напрацювання детективів НАБУ та прокурорів САП, аби максимально себе убезпечити від правосуддя. Адже після цього рішення судді Вишняка вміст флешки стає недопустимим доказом.
Якщо там, наприклад, міститься інформація про хабарі Труханову і його оточенню чи інші злочини – все це також не зможе стати предметом належного розгляду в Антикорупційному суді.