Ось чому:
1. Президент Зеленський продемонстрував, як він реагує на критику. Його психологічний портрет показує, що він гостро сприймає критику, але любить визнання та аплодисменти (навіть щиро дивується, коли їх очікує, а їх нема). Але було незрозуміло, як він реально поводитиметься у разі жорсткої критики з боку громадянського суспільства, -- чи це викличе у нього спротив, чи задній хід. Виявилося, що другий варіант, і це добре.
2. Перший візит у Брюссель показав, що президент розуміє важливість правильної комунікації із Заходом (правда, поки що немає правильної комунікації з народом, але більшість народу ще перебуває у післявиборчій ейфорії і все пробачить).
3. Пакет акцій Коломойського у проекті "президент Зеленський" розмивається -- як за рахунок посилення самого президента (що було нескладно передбачити), так і за рахунок появи нових стейкхолдерів (важливо мати прихильність телеканалів перед парламентськими). Ще невідомо, яким чином Коломойський конвертує свої "акції" у вагомі активи, але розмивання мажоритарного пакету є позитивною новиною.
4. З'явилася реальна можливість отримати у парламенті дієву противагу Слузі Народу -- партія Голос. Це запобіжник концентрації влади, що є найважливішим чинником збереження демократії.
5. Чимало достойних людей зайшли в список самої партії Слуга Народу. Це дозволить організувати внутрішньофракційну дискусію та демократичне крило у самій фракції.