Ще вночі будівлю в Одесі по вулиці Троїцькій, 25 продовжували гасити пожежники.
Загинула студентка. 14 людей не знайдені досі. І мало надії.
Знищено колекцію археологічних артефаків.
Чергова пожежа в Одесі в черговий раз продемонструвала всю недолугість і відсталість систем захисту. Пожежники самовіддано працювали. Але у них закінчився бензин і далі люди носили бензин каністрами, щоб забезпечити функціонування техніки.
Поліція не змогла зразу організувати під’їзд пожежних авто і нормальну роботу рятувальників через припарковані з усіх боків машини. Деякі авто чоловіки на руках переміщували з дороги.
Будівля, де знаходилось чотири сотні людей, не опалювалась. Вже зараз говорять про користування обігрівачами як про можливу причину пожежі.
Будівля знаходиться на балансі держави. А, отже, в оперативному управлінні ОГА. Там створили штаб. Засідають, певне.
Президент Зеленський сказав: «Але нам потрібно не шукати крайніх, а більше не допускати такого жаху у жодному місті країни».
Після пожежі в готелі Токіо Стар він сам, правда, призначив крайнього зразу – власника готелю. І його практично зразу було затримано. Правда, читаю репортажі із залу суду – той власник влаштовує форменне «побиття немовлят» і слідчим, і прокуророрам. Тому що вилізає скільки факапів відповідальних персон, що поряд з власником мають сидіти ще кілька людей точно. Але ж президент по цій трагедії призначив винним саме власника. Система, схоже на те, саме цю президентську версію і відпрацьовує.
Немає надій, що одеська пожежа буде останньою в країні. Тому що стан будівель, стан рятувальних служб, техніка і спеціальне обладнання – на рівні країн, які лише планують розвиватися.
Безпека людей знаходиться на останньому місці в списку пріоритетів розвитку держави. І, практично, за всіма напрямками.
Ми таки дочекаємося комунального колапсу. Мережі зношені на кілька сотень відсотків. Нові 20-ти поверхові будинку «саджають» на старі мережі. Навантаження там колосальне. Якщо рване, нас і завойовувати не потрібно буде.
Контролюючі органи мають один пріоритет – вибивають гроші із тих, кого контролюють. Безпекові норми не змінювалися десятиліттями. Вони застарілі і часто абсурдні, без врахування прогресу і нових технологій.
Представники органів влади і місцевого самоуправління не спішать думати про безпеку – це дорого і довго. Їм часто потрібні швидкі рішення і розрізання стрічечок на нових об’єктах.
І ні на що немає грошей. Країна, яка вивезла купу грошей і підняла економіку Польщі, Туреччини і так далі, стала злою мачухою для своїх дітей.
Кожного разу, після кожної трагедії, коли заходжу в кінотеатр, готель, багатоповерховий будинок, якийсь інший заклад, очима шукаю шляхи відходу, якщо раптом що. І в 90 відсотках випадків – НЕ ЗНАХОДЖУ. Забиті наглухо аварійні додаткові двері. Замкнені на ключ двері, які ведуть на аварійні сходи. Вірніше, не ведуть. Вузькі коридори. Захаращені виходу. І купа пластику навкруги. Там, де немає пластику, пучки дротів по стінам.
Життя, схоже на рулетку. Виживуть найсильніші. Або щасливчики.