Водночас, українська сторона, на фоні цієї нестабільності, обговорює розведення військ на нових ділянках фронту, що суперечить національним інтересам держави.
Під час останнього раунду переговорів ТКГ у Мінську, сторони обговорювали можливість організації нових Контрольних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ). Зокрема, терористичні "ЛНР" і "ДНР" пропонують розвести війська та відкрити КПВВ на Луганщині поблизу Веселогорівки і Щастя, а українська сторона – біля селища "Золоте-4".
Водночас зазначу, що розведення військ біля Щастя є небезпечним з двох ключових причин. По-перше, у місті розташований об’єкт критичної інфраструктури – Луганська ТЕС. Окупація міста чи виведення електростанції з ладу, залишить без електроенергії як ОРЛО, так і підконтрольну Україні частину Луганської області. І по-друге, біля Щастя розташований міст, яким можуть потенційно скористатися терористи, оскільки він здатен витримати пересування колон важкої бронетехніки.
Переконаний, що ані Україна, ані Спеціальна моніторингова місія (СММ) ОБСЄ не здатні гарантувати дотримання бойовиками узятих на себе зобов’язань щодо відведення техніки, припинення бойових дій і демілітаризації цих районів. З огляду на ці загрози, не зрозуміло, чому українська сторона взагалі обговорює імовірність відкриття нових КПВВ на таких стратегічно важливих і нестабільних напрямках фронту.
Небезпеку розведення військ на нових ділянках лінії розмежування, поясню на прикладах актуальної ситуації в місцях попереднього, "пілотного" розведення – біля селищ Золоте, Станиця Луганська і Петрівське.
Так, біля пішохідного мосту біля Станиці Луганської, СММ ОБСЄ зафіксувала присутність учасників незаконних збройних формувань на підконтрольній території України під виглядом членів Спільного центру координації і контролю. Крім того, у тому ж районі зони розведення, було виявлено зенітну установку бойовиків.
Грубі порушення Мінських домовленостей помічені також у районах розведення військ поблизу селищ Золоте і Петрівське.
Біля селища Золоте-4 безпілотник ОБСЄ зафіксував 650 протитанкових мін, встановлених бойовиками безпосередньо в межах району розведення, що є грубим порушенням домовленостей про демілітаризацію. Крім того, Золоте перебуває під постійними обстрілами бойовиків. Буквально в середу, 29 січня, було відновлене енергопостачання цих районів, що припинилося через обстріли з ворожої сторони.
Супротивник використовує ствольну артилерію і міномети калібром 120 і 152 мм, що є грубим порушенням Мінських домовленостей у частині відведення такого важкого озброєння.
Тим часом у Петрівському СММ ОБСЄ безпосередньо на території розведення виявила 12 мін і два додаткових бліндажі терористів. Крім того, 24 січня спостерігачів ОБСЄ не допустили до камер спостережень біля Петрівського. Це свідчить про те, що в цьому та інших пілотних районах розведення, відбувається накопичення живої сили і техніки російсько-терористичних військ. Водночас українська сторона чомусь знову не реагує ані на факти мінування, ані факти обстрілів.
Про загрозу імовірних атак і прориву сепаратистів, на мою думку свідчать і танкові навчання Другого армійського корпусу "ЛНР" у т.зв. "Лутугинських таборах" біля селищ Круглик і Мирне. Там зафіксовано близько 60 одиниць бронетехніки. Також зафіксована передислокація ствольної артилерії для проведення навчань поблизу селища Бугаївка у Перевальському районі, що так само є порушенням Мінських угод щодо розведення і зберігання важкої бронетехніки. Усі факти свідчать про те, що т.зв. "ЛНР" і "ДНР" не дотримуються взятих на себе зобов’язань щодо розведення військ у трьох пілотних районах, про що було домовлено під час саміту нормандської четвірки в Парижі.
На тлі подібних фактів, подальші розмови про додаткові ділянки розведення військ, вважаю, як мінімум, незрозумілими. На мою думку, Україна фактично в односторонньому порядку виконує взяті на себе зобов’язання щодо Мінських домовленостей, в той час, як Росія і "ДНР" та "ЛНР" активно їх ігнорують. Водночас звертаю увагу на той факт, що деякі українські ЗМІ подають це в позитивному ключі – тобто, як зрушення переговорного процесу і начебто черговий крок до врегулювання ситуації на Сході України.