Коли переважно вся увага зосереджена на першочергових питаннях забезпечення здоров'я нації, невирішеними залишаються численні питання у сфері трудових відносин, на які працівники і роботодавці хотіли б мати однозначні відповіді.
Зібрала декілька найпоширеніших запитань та підготувала на них відповіді, що випливають з аналізу загальних норм трудового права.
1. Чи є карантин підставою для звільнення?
Незважаючи на те, що в багатьох випадках роботодавці були змушені припинити свою діяльність через карантин, законодавство не містить спеціальних умов звільнення у такому випадку. Зокрема, скорочення штату або чисельності працівників повинне відбуватися за загальним правилом, тобто за наявності підстав для скорочення та попередження працівників про звільнення не пізніше, ніж за два місяці.
Крім того, наразі не скасовані вимоги щодо правил проведення вивільнення працівників. Отже звільнення на зазначеній підставі буде можливим у майбутньому, якщо, наприклад, діяльність роботодавця суттєво погіршиться внаслідок карантину.
2. Чи можливо встановити неповний робочий час на період карантину?
Встановлення неповного робочого часу є зміною істотних умов праці, яка є можливою лише за умови попередження про це працівників не пізніше, ніж за два місяці.
Водночас, незрозумілими є ризики для роботодавця у зв'язку з порушенням порядку зміни істотних умов праці, якщо це було викликано законодавчою/урядовою забороню продовжувати свою роботу. У зв'язку з цим використання такого поняття трудового права як простій буде більше відповідати умовам карантину.
3. Які правила дистанційної роботи (роботи вдома)?
Хоча законодавець дозволив роботодавцю доручати працівникам виконувати свою роботу вдома, умови такої роботи залишилися неврегульованими, так само як і порядок здійснення роботодавцем контролю за її належним виконанням.
Оскільки робота вдома жодним чином не врегульована трудовим законодавством, визначення правил дистанційної роботи повинно здійснюватися внутрішніми документами роботодавця з урахуванням і у повній відповідності до загальних норм трудового права та законодавства із захисту персональних даних.
4. Чи можуть/зобов'язані працівники брати відпустку на період карантину?
Нещодавні зміни до законодавства про відпустки (Закон №530-ІХ) дозволяють працівникам брати відпустку без збереження заробітної плати (за власний рахунок) на період карантину без врахування загального обмеження – 15 днів на рік.
Водночас правила надання відпустки (як щорічної, так і без збереження заробітної плати) залишилися без змін – за узгодженням між працівником та роботодавцем.
5. Які умови роботи сумісників на період карантину?
За загальним правилом сумісництво оплачується за фактично виконану роботу, а відпустка надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи. Ці правила можуть бути застосовані до вирішення питання щодо умов роботи сумісників на період карантину повною мірою і без негативних наслідків як для роботодавця, так і для працівника.
6. Чи має право працівник звільнитися за власним бажанням в період карантину?
Право працівника звільнитися за власним бажання у період карантину не обмежується.
Крім того, у випадку звільнення у зв'язку з неможливістю продовжувати роботу з поважних причин (якими можна вважати, наприклад, обмеження права користуватися громадським транспортом), роботодавець зобов'язаний розірвати трудовий договір у строк, який просить працівник.