Чому нові кредити МВФ - не привід для радості

Блоги

10.06.2020 15:36 (Оновлено 10.06.2020 в 15:38)

Костянтин Бондаренко, «Главред»

Блоги

​Радість багатьох із приводу затвердженої Міжнародним валютним фондом програми співпраці з Україною на 5 мільярдів доларів виглядає дивною.

З чого тішитися? З нових кредитів під відсотки і нових боргів? Адже ми не заробили ці гроші, а просто позичили їх, причому на вкрай невигідних для України умовах.

Усі роки нашої співпраці з МВФ були простим латанням дірок, не більше. Ми брали кредити, погоджуючись натомість виконувати драконівські вимоги. Нам ззовні диктували, які програми ухвалювати в своїй власній країні, які реформи здійснювати, кого призначати на ту чи іншу посаду...

По суті, Україна, продовжуючи відносини з МВФ, торгує власним суверенітетом. Відверто і за безцінь. Наша країна продає свій суверенітет за подачки, як індіанці – за скельця й намисто. Вона перетворилася на державу-наркомана, який заради дози з дому виносить останній стілець, і заради кредиту МВФ погоджується здати останнє, що має.

І виїзд за кордон мільйонів працездатних українців є лише одним із побічних наслідків сумлінного виконання Україною умов Фонду. Ще в 90-х роках у нас склалася і працює система руйнування власної економіки, промислового потенціалу, здобутків, які ми мали на початку незалежності, отримавши їх у спадок від Радянського Союзу.

Власноруч зруйнувавши все своє, тепер ми виконуємо забаганки інших. Нам кажуть стати "аграрною наддержавою" (у 2016 році так висловився посол США в Україні Джеффрі Пайетт), потім нам кажуть продати землю, потім – підняти тарифи, потім – задерти комунальні платежі тощо. Ціла низка умов, виконання яких абсолютно невигідне українським громадянам.

Ці умови мають одну-єдину логіку – обслуговування інтересів транснаціональних корпорацій.

В результаті такої "співпраці" з МВФ Україна стала країною "третього світу", а невдовзі може стати й країною "четвертого світу". Подивіться на ситуацію в африканських та латиноамериканських країнах – жодна держава там завдяки співпраці з МВФ не стала процвітаючою.

А, тим більше, враховуючи наші специфічні стосунки з МВФ, які склалися після підписання "меморандуму Яресько", згідно з яким, чим вищим є ВВП України, тим більше ми маємо віддавати повертати коштів Фонду, ми приречені бути бідною країною у найближчі десятиліття. Навіть якщо українська економіка почне розвиватися, українці цього не відчують, тому що всі зароблені гроші будуть іти на погашення боргів.