Нещодавно до мене звернулось одне російське ЗМІ, яке позиціонує себе як опозиційне, з проханням дати контакти нашого автора. Очевидно, що з міркувань безпеки ми не даємо контакти жодних кримських колег росіянам, бо ми дбаємо про безпеку своїх колег.
Але питання не в тому. Написала мені представниця цього ЗМІ російською. І я вважаю, що коли росіяни пишуть українцям російською – це завжди про імперськість і неповагу.
«Вы бывшая колония. И так поймете, на общедоступном. Я не буду ради каких-то ваших принципов напрягаться и писать по-английски».
І оце повне нерозуміння наскільки багато хто з українців не хоче чути російську, їх абсолютно не обходить. Вони так само пишуть грузинам, казахам, вірменам, латвійцям. Бо вважають, що мають право.
Зрозумійте мене правильно, я спокійно ставлюсь, коли до мене російською звертаються українці. Може я й хочу, щоб всі говорили українською, але ми у вільній країні і з більшістю російськомовних українців у нас все одно спільна система цінностей і спільна робота на перемогу. Бо це фантомні болі постколоніальної країни, уламки імперської русифікації, сімейний спадок, який важко зламати і тощо, тощо. Бо коли українець звертається до мене російською, він підтекстом не вимагає отримати російську у відповідь.
Звісно, з частиною колег, наприклад, з російської і білоруської служби РС ми маємо усталену російськомовну комунікацію, бо там значна частина людей бажає українцям перемоги і ми так чи інакше крутимось в спільній орбіті, і формувалась вона задовго до. І то, часто колеги російських служб з поваги пишуть моє імʼя російською на український манер «Здравствуйте, Андрий» і я це сприймаю як вияв поваги. Так само і я писав білоруському колезі (увʼязненому зараз режимом Лукашенка) «здравствуйте, Игар», а не «Игорь».
І на завершення, всю ділову переписку з іншими службами я веду англійською. Я знаю, що казахи і грузини зрозуміють російською. І зрозуміють може навіть краще. Але підтримувати колоніальний міф про російську як «общедоступную и всеобъединяющую» я не маю жодного бажання. І найважливіше – я поважаю своїх колег і їхнє право на самовизначення.
Фух, висловився. Просто «приємно» зранку читати повідомлення від росіян, коли ти не спав всю ніч через вибухи.
Джерело: Facebook
Читайте також: "Мова неважлива": віднині за використання фемінітивів світить 6 років за ґратами