У кількох попередніх оглядах я вже констатував той факт, що наступальні дії його угруповання військ (УВ) "Центр" на південь та південний захід від Покровська силами його 41-ї та 2-ї загальновійськових армій (ЗВА), по суті, були паралізовані вже більше ніж як на тиждень. Однак розмір і ступінь цього паралічу, а головне – вплив на ситуацію на інших напрямках, мало ким усвідомлений. Тим часом вже лунають перші «дзвіночки» про те, що ситуація там МОЖЕ змінитися ще більш радикальніше.
Так, поки що всіх більше хвилюють два питання:
- Коли і якими силами ворог розпочне наступальну операцію в напрямку Костянтинівки? Особливо в контексті зосередження та розгортання 8-ї ОА противника на цьому напрямку.
- Й де саме можна буде зупинити наступ ударних тактичних угруповань УВ «Восток» на Великомихайлівському напрямку, після «падіння» Великої Новосілки?
Але, очевидно, відповіді на ці питання найбезпосереднішим чином пов'язані з ситуацією в районі Покровська. Це стає цілком очевидним, якщо згадати склад сил і засобів противника, зосереджених і розгорнутих на цьому напрямку.
Для тих, хто забув, нагадаю, що безпосередньо, для дій проти Покровського району оборони Збройних Сил України, противник розгорнув основні сили двох загальновійськових армій (41-ї та 2-ї ЗВА, з включенням до складу першої з них окремої танкової дивізії/90-ї тд, та другої – 27-ї мотострілецької дивізії/мсд, сформованої у 2024 році). Крім того, вся 51-й ЗВА противника діє на суміжних напрямках (Новопавлівському, Костянтинівському та Торецькому). Крім того, на двох останніх завершено розгортання 8-ї ЗВА.
Образно кажучи, у смузі, приблизно від Андріївки до селища Дружба (на північний схід від Торецька), це близько 76-77 км по прямій, ворог розгорнув 4 повнокровні загальновійськові армії, до складу яких входять, серед іншого, танкова та мотострілецька дивізії.
Зрозуміло, що тактична та оперативна щільність військ противника в цій зоні не скрізь однакова (все залежить від змісту завдань, які в даний момент вирішують російські війська в ній, а також від поточної ситуації на різних її ділянках і напрямках). Однак, на мій погляд, навіть з формальної точки зору показники концентрації сил і засобів противника досить вражаючі.
Отже, повертаючись до питання про ступінь впливу ситуації «під Покровськом» на ситуацію на суміжних напрямках, можна впевнено констатувати, що протягом певного подальшого часу командування УВ противника «Восток», «Центр» та «Юг» буде ЗМУШЕНИМ, і саме через цей фактор, суттєво переглянути та скорегувати свої найближчі плани та наміри.
Справа ось у чому...
Очевидно, що суперечка на тему того, чи відмовилося російське командування від "штурму" Покровська чи ні, на даний момент – абсолютно безглузда. Воно не відмовилося...
Інакше воно не ввело би у бій на відносно вузькій ділянці свого тактичного вклинення на південний захід від Покровська (від Успенівки до Шевченко (верхн.)), глибиною до 7 км і шириною до 8 км по фронту, зразу 4 мотострілецькі бригади (74-та, 55-та, 15-та та 30-та омсбр) + до 2-х мотострілецьких полків 27-ї мотострілецької дивізії (433-й та 506-й мсп). Й не атакувало би в режимі "втрати не рахуємо" у північно-західному та західному напрямках з метою перерізання двох ключових шляхів для оборони Покровська - на Межеву та на Павлоград.
Більше того, незважаючи на те, що ворог вже близько двох тижнів не може тут просунутися, він НЕ припиняє спроб це робити – атаки/штурми в районі села Котлине, у напрямку Удачне, Успенівка та в районі Піщаного йдуть практично без зупинки.
Зрозуміло, що якби ворог відмовився від власного бажання «обійти» Покровський район оборони Збройних Сил України із заходу, то ці його сили та засоби не проявляли б такої самогубної наполегливості в атакуючих діях і ми б не спостерігали такої їх концентрації на цьому напрямку.
Однак протягом останнього тижня саме тут сталося кілька подій, які можуть мати далекосяжні наслідки для всього УВ «Центр». І безпосередньо впливати на те, що і як станеться на півночі (у напрямку Костянтинівки) та на півдні (у напрямку Новопавлівки). Саме:
- 74-та омсбр противника була змушена відступити з населеного пункту Піщане в результаті успішної контратаки ЗСУ, її подальші спроби "відновити положення" на цій ділянці не увінчалися успіхом
- Своєю чергою, у фланговому секторі ворожого вклинення, на південь від Покровська (від Даченського до Лисівки), де діють підрозділи 35-ї омсбр та одного з полків 27-ї мотострілецької дивізії (ймовірно 506-го мсп) противника, українські війська також змусили ворога відступити з позицій вздовж річки Солоненька між цими двома населеними пунктами.
- Більш того, передові частини 15-ї та 74-ї омсбр противника, після того, як їм вдалося перерізати дорогу та залізницю до Покровська в районі села Котлине, внаслідок серії запеклих зустрічних боїв вже на північ від дороги, мабуть, зазнали настільки великих втрат, що були змушені відступити з населеного пункту Котлине. Ворог все ще утримує окремі ділянки дороги, але його атаки на північ від неї (тобто в тому самому напрямку, де йому "потрібно було це зробити в першу чергу", згідно з його задумом обійти Покровськ із заходу) явно "видихнулися"
- І нарешті, в районі села Успенівка передові підрозділи 433-го мсп противника, які раніше "зачепилися" за східну частину села, ймовірно, були вибиті звідти і відійшли на північ і схід від нього.
Отже, можна констатувати кілька важливих речей...
Низка успішних контратак Збройних сил України на південь та південний захід від Покровська, очевидно, якщо не радикально виснажила ударне угруповання противника, то принаймні СУТТЄВО послабила його наступальні можливості.
Деякі експерти та "сторонні спостерігачі" вже поспішили після всіх цих подій зробити висновки про те, що ЗСУ нібито близькі до успішного "зрізання клина" ворогу на південь від Покровська. Але, я б не поспішав з таким висновком.
Справа в тому, що ворог, як я вже говорив вище, НЕ припинив самі атаки практично по всьому периметру цього вклинення, незважаючи на те, що був змушений відступити з ряду займаних ним раніше позицій. Тобто у нього ще достатньо людей та ресурсів, щоб продовжувати атакуючі дії. Інша справа, що це БІЛЬШЕ не приносить йому результату.
Іншими словами, ми можемо констатувати лише ЗУПИНКУ російського наступу на південний захід від Покровська, але говорити про якісь "зрізання" та "прориви" ЗСУ взагалі не варто. Хоча, звичайно, самі ділянки і напрямки, де контратакували ЗСУ, в цьому плані досить красномовні і явно не випадкові.
Зрозуміло, що вся ця ситуація в контексті "намірів і бажань" російського командування (особливо УВ "Центр") явно не приносить йому особливого задоволення. І воно, очевидно, спробує виправити всю цю справу. І в цьому плані набагато цікавіше питання – ЧИМ і ЯК воно збирається це робити?
За великим рахунком, це можна зробити двома основними способами:
- з використанням ДОДАТКОВИХ сил і засобів;
- відновити наступальні можливості ВЖЕ розгорнутих і діючих на даному напрямку частин і з'єднань ЗНАЧНИМ поповненням особового складу і військової техніки.
Як я писав раніше, в результаті ліквідації "залишків" Курахівського плацдарму ЗСУ російське командування змогло "вивільнити" з того напрямку цілу загальновійськову армію (8-а ЗВА). Крім того, очевидно, що за рахунок перегрупування ряду бригад 51-ї ЗВА (яка, по суті, виконує роль своєрідної «мандрівної трупи гастролюючих артистів» в секторі УВ «Центр» і «Юг»), йому вдалося певним чином ущільнити бойові порядки своїх військ на декількох напрямках (наприклад, в смузі 90-ї тд, яка завдяки цьому і зараз просувається, хоч і на декілька сотень метрів на добу, але все одно – повзе вперед).
Тобто ці самі ДОДАТКОВІ сили та засоби, для відновлення ефективного наступу під Покровськом, вороже командування МОЖЕ знайти, при своєму великому бажанні, а саме – на сусідніх напрямках. Інша справа, що такі дії однозначно матимуть «різко негативний» вплив на ситуацію на цих самих інших напрямках. Більше того, це явно вплине на загальні наміри (плани) противника, щодо цих самих "інших" напрямків.
Наприклад, якщо зараз, щоб відновити наступ на Покровськ, ворог почне перекидати туди сили і засоби з 8-ї або 51-ї ЗВА (а в нинішніх умовах це найбільш ймовірний сценарій), то це явно «суттєво відтермінує» його наступ на Костянтинівку, хоча б з півдня.
Те ж саме станеться, якщо російське командування, наприклад, з тією ж метою, почне «копатися в резервах УВ «Восток», яке ЩЕ наступає, але явно після такого «копання» буде змушене припинити це, в результаті виведення 1-2-х бригад зі свого складу «на потреби Покровська».
З поповненням полків і бригад 41-ї та 2-ї ЗВА противника, для відновлення їх наступальних можливостей, також можуть "виникати" питання.
На піку їхнього наступу на Покровськ загальна чисельність російських військ, що діяли на цьому та суміжних напрямках, становила близько 110-115 тисяч осіб. На даний момент, еквівалент цих угрупувань у вказаній смузі (навіть з урахуванням 8-ї ЗВА) навряд чи перевищує показник в 75-80 тисяч чоловік. Так, наступ з Авдіївки до Покровська обійшовся російським військам "непомірно дорого" й наслідки цього зараз даються взнаки
Крім того, нагадаємо, що на даний момент російське командування "працює" по Куп'янському, Лиманському, Краматорському, Курському та Великомихайлівському напрямках, де також потрібне поповнення (хоч і в обмеженій кількості), яке за останні 3 місяці вже показало явне "негативне зростання" свого обсягу і те, що воно "не гумове".
Красномовним показником є те, що якщо раніше ворог міг формувати 1-2 штурмові роти на базі 1-2 батальйонів, то зараз йому доводиться робити це переважно на базі бригад, полків і дивізій, буквально «зачищаючи» їх тили. Якщо раніше поповнення в кілька сотень осіб для частин і підрозділів, що діяли в першій лінії, вважалося «стандартним», то зараз партія «штурмових тушок» з 25-30 «голів» для якоїсь передової бригади вже вважається «значною».
Підведемо підсумки...
Очевидно, що ситуація з "уповільненням" свого наступу в районі Покровська зовсім не влаштовує російське командування. І, швидше за все, воно спробує це виправити. Але, очевидно також, що зробити це воно зможе тільки ЗА РАХУНОК ЧОГОСЬ ІНШОГО. Бо сили і засоби у нього для цієї справи – вкрай обмежені.
Таким чином, можна констатувати, що масштаби та інтенсивність так званого «стратегічного наступу» рф (а по суті серії «частково взаємопов'язаних» наступальних операцій на окремих оперативних напрямках) поступово зменшуються. Десь цей наступ зовсім зупинився, десь його досі судомить. Набагато цікавіше інше - противник, очевидно, "спалив" досить ЗНАЧНУ частину своїх стратегічних резервів в цих операціях, але чи зможе він їх поповнити найближчим часом? Особисто я в цьому - не впевнений...
Джерело: Костянтин Машовець
Читайте також: "Це буде загрожувати нам реальною поразкою": військовий та політолог розповів, чи програємо ми війну