З 17 по 23 грудня в системі «Прозорро» оприлюднено 121 тисяч повідомлень про закупівлі на 21,6 млрд грн. Укравтодор і місцеві органи влади замовили ремонти доріг і мостів на 2 мільярди гривень, або 9% від усіх закупівель тижня. Найбільші підряди на загальну суму 880 мільйонів гривень отримали компанії групи «Onur» на ремонти у Львівській і Полтавській областях, які не були окуповані та де не було значних руйнувань.
Під кінець року різко зросла кількість менших за розміром закупівель, замовники за тиждень на 20% наростили кількість укладених договорів. І на цих закупівлях у боротьбі за порівняно невеликі суми іскрить потужніше, ніж на вже давно зарішаних закупівлях Укравтодору.
Наприклад, цікавий сюжет розгорнувся на закупівлі комунального підприємства «Вінницьке шляхове управління» дорожньої солі на 16,5 млн грн з автомобільною доставкою до складу замовника. І ще до аукціону тут почались відхилення, оскарження в Антимонопольному комітеті під час яких з’ясувалось:
- Замовник вимагав аби йому привезли сіль без фасування (насипом), мелену з крупкою до 4,0 мм (понад 4,0 мм – не більше 15%), з антизлежувальною добавкою (до 150 г/т). Один з учасників, ТОВ «Надійна транспортна компанія», подав сертифікат на свою сіль від турецького виробника, у якому взагалі не було антизлежувальної добавки. І тоді замовник вирішив: «Ну ми взагалі то не дуже строго вимагали аби поставлена сіль чітко відповідала нашим вимогам, ми взагалі то жодного документу на підтвердження відповідності солі не вимагали, достатньо чесного слова постачальника, що він зрештою привезе те що треба. І сертифікат ми не вимагали, тому все рівно що там написано. Най буде».
- Замовник сказав, що не побачив у модельному статуті однієї з фірм-скаржників, ТОВ «Зальц», її видів діяльності. І проігнорував надане у складі тендерної пропозиції Рішення засновника фірми, у якому було вказано всі необхідні КВЕДи. Але коли дійшло до розгляду статуту «Надійної транспортної компанії», у якому теж не було вказано видів діяльності, то цього разу замовник знайшов у складі її ТП інший документ, витяг з ЄДРПОУ, у якому ці види були вказані. І допустив її.
- Замовник вимагав аби сіль доставили на його склад автомобілем, і вимагав від учасників підтвердити наявність відповідного «технологічного комплексу машин і механізмів». Але виявилось, що він не вимагав аби у цьому комплексі обов’язково був вантажний автомобіль. Тому він допустив до торгів те саме ТОВ «Надійна транспортна компанія», яке повідомило про наявність трьох легкових автомобілів Porsche Macan і Porsche Cayenne, одного вагону-зерновозу, ноутбуків і принтера. Нєнуашо, півтори тисячі тон солі можна і на Порше перевезти))) Хоча насправді можна замовити послуги перевізників. І тому вимога щодо наявності якихось транспортних засобів взагалі є надуманою.
В результаті оскаржень на аукціон прийшли чотири фірми, дві з яких через АМКУ вибороли право поторгуватись на аукціоні. Вони дуже добре впали по ціні – з 16,5 до 13,6 млн грн. Але потім одна з цих фірм не підтвердила свою перемогу на торгах і має втратити свою банківську гарантію 165 тисяч гривень. Другого скаржника відхилили через ненадання документів по ст.17. Обидві фірми пропонували турецьку сіль.
Переможцем зрештою визнали ТОВ «Зіо спорт», чию участь ніхто не оскаржував. Фірма надала документ, датований листопадом 2021 року, про співпрацю з ТОВ «Костанза», яке є офіційним дилером «Артемсолі». Цей завод обстріляний ракетами і весною 2022 року припинив роботу. Тому в українських магазинах дешеву українську сіль і замінили дорожчі Туреччина і Грузія.
Але можливо, на якихось складах є залишки, складовані ще по минулорічним цінам. А може й ні. Бо вінницькі замовили півтори тисячі тон, це реально багато. Тому ще велике питання що ж насправді привезуть до вінницьких шляховиків, які не вимагали чіткого підтвердження якості поставленого товару.
ТОВ «Зіо спорт» належить львівському підприємцю Ігорю Зюбрику. Його кілька років тому вже навіть садили під арешт за підозрою у продажі неякісної піскосуміші для посипання доріг у рідному Львові. Також фірми Зюбрика проходили по справам щодо продажу Укрзалізниці товарів по завищеній на 30% ціні. Але зрештою все це згасло і Зюбрик продовжує свою діяльність.
Вартість «артемівської» солі від «Зіо спорта» для вінничан склала 11 280 грн за тону з доставкою. З цієї суми 2 280 грн піде на автомобільну доставку до складу замовника. А вартість солі на місці вивантаження з залізниці становитиме 9 000 грн за тону. Що в принципі не є супер завищеною ціною. У «Прозорро» зараз багато угод приблизно по такій ціні.
Але є і дешевше. Вищезгадана «Костанза» продала автодорівцям Калуша (Івано-Франківська обл) солі на 1,8 млн грн саме з складських залишків «Артемсолі» по 10 700 гривень за тону разом з автомобільною доставкою до складу замовника. Це всього на півтисячі гривень дешевше від вінницької ціни партнерів «Костанзи». Але ж бачите які запеклі бої стоять за крихти маржі. Бізнес виживає як може на отаких невеликих закупівлях. І деякі замовники крутяться задля формування не дуже великих марж по міркам якогось «Енергоатому» чи «Укравтодору».