Правозахисник, ветеран російсько-української війни Олег Симороз, проаналізувавши законопроект про мобілізацію, прийнятий Радою в першому читанні, прийшов до висновку, що більшість пропозицій в документі - бутафорія.
"Хотілося б побачити щось нове, що мотивує людей довіряти системі. Але я побачив лише маніпуляції та обман. Наприклад, грошове забезпечення для військовослужбовців - у Міноборони згадали, що повернуть додаткову нагороду в розмірі 30 тисяч грн. Однак в тексті я побачив, що це маніпуляція - ніяких згадок про нагороду немає. А грошове забезпечення в 20 тисяч грн точно має супроводжувати додаткова нагорода за участь у бойових діях, це потрібно зафіксувати", - сказав він.
Що стосується демобілізація через 36 місяців служби, експерт зазначає, що в документі терміни будуть позначені на ставці Верховним Головнокомандувачем.
"Ти подаєш рапорт і поки ставка не прийме рішення, щодо конкретної категорії військовослужбовців, демобілізації не буде. Тобто фактично це можуть бути більше ніж 36 місяців. До того ж потрібно бути справедливими. Є різниця між начальником групи логістики в тилу і військовослужбовцем в окопі. Я пропонував, щоб безпосередня участь у бойових діях вважалася день за два", - додав Симороз.
Є у правозахисника зауваження до "рівного військового обліку для всіх". У законопроекті пропонують позбавити держслужбовців і силовиків гарантованої відстрочки від служби в ЗСУ. Право на повну бронь можуть втратити працівники Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державного бюро розслідувань (ДБР), державної виконавчої служби, прокуратури, Національного антикорупційного бюро (НАБУ), Служби судової охорони, патронатної служби та Національної поліції. За словами Симороза, ця заява не відповідає дійсності.
"У документі все прописано хитро. На перший погляд, здається, ніби правоохоронців позбавлять права на бронь. Але коли я проаналізував, хто такі держслужбовці, то з'ясував, що з 140 тисяч співробітників Нацполіції тільки 4 тисячі - держслужбовці. В основному, це жінки-діловоди. Слідчі, оперуповноважені, патрульні - всі вони не держслужбовці і за ними зберігається право на бронь", - продовжує Сімороз.
Досить зауважень у правозахисника до однієї з ключових норм - електронного кабінету призовника, куди, згідно з документом, ТЦК і СП будуть направляти електронні повістки.
"Я радий, що в уряді на 100% впевнені, ніби у всіх в нашій країні є смартфони. Я б їм порадив зняти рожеві окуляри і поїздити по регіонах. Але історії з витоком інформації з "Дії", а також проблеми з Е-голосуванням під час "Євробачення" показали, що не все так гладко з цифровізацією. Я не впевнений, що хочу довіряти свої дані подібній системі", - зазначає Симороз.
Правозахисник додає, що цифровізація не вирішить проблеми корупції в системі, так як для цього потрібна реформа військкоматів.
"Персональні дані обробляють і інші установи, не тільки ТЦК і СП. Однак те, що відбувається за зачиненими дверима військкоматів - це жах. У вас забирають телефон на вході, ви не можете вийти з приміщення без підпису уповноваженого працівника військкомату, в системі тотальна корупція, співробітники не вміють спілкуватися з людьми. Замість воєнкомів давно потрібно посадити цивільних менеджерів, діловодів, психологів. І зробити весь процес прозорим, а не прикриватися держтаємницею. Є у нас центр адміністративних послуг, а це має бути центр надання військових послуг. Люди повинні довіряти системі. Бачити, що все відкрито. А не те, що заходиш - і телефон з рук вибивають", - додав він.
Законопроект про мобілізацію
7 лютого Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за урядовий законопроект про мобілізацію.
В оновленому законопроекті прописано звільнення від військової служби людей, які мають інвалідність будь-якої групи. Крім того, запропоновано знизити призовний вік до 25 років (зараз становить 27), скасувати строкову службу і ввести електронний кабінет військовозобов'язаного.
Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна заявила, що три норми законопроекту про мобілізацію повинні бути змінені.
На своїй сторінці в Facebook вона пропонує внести зміни в такі норми:
- Демобілізація. Радіна пропонує визначити чіткий строк та умови, за яких військові демобілізуються. На її думку, проблема в тому, що в законопроекті не вказані чіткі терміни задоволення рапорту військового про демобілізацію. Це "може породити вибірковий підхід і загалом не чесно".
- Відстрочка від призову по догляду за особою із інвалідністю. Народна депутатка пропонує зафіксувати принцип "одна особа із інвалідністю І чи ІІ групи – відстрочка для одного доглядача". Контролювати це вона пропонує програмними засобами реєстру військовозобов'язаних, але не "кошмаренням" осіб із інвалідністю вимогою додаткових довідок про постійний догляд.
- Відповідальність за нереєстрацію електронного кабінету військовозобов'язаного, неявку до ТЦК за повісткою тощо. Радіна заявила, що потрібно зробити справедливий механізм виявлення порушників, щоб відійти від вибіркового застосування санкцій до одних осіб і "не помічання" інших.
Народна депутатка також додала, що висновок антикорупційного комітету надали на опрацювання оборонному комітету.
Читайте також: У ТЦК пояснили, чи законне вручення повісток у спортзалах і кафе