Нові російські удари по Україні стають дедалі жорстокими. Якщо переговори про припинення вогню проваляться, українській ППО доведеться нормувати свої ракети-перехоплювачі. Особливо небезпечно те, що РФ істотно збільшила виробництво "Шахедів", пише The Economist.
Росія нарощує виробництво дронів
У виданні зазначили, що лише рік тому удар 30 дронів по Україні за одну ніч вважався чимось винятковим. Тепер же Росія регулярно запускає сотні безпілотників.
Журналісти нагадали, що в ніч на 25 травня Росія здійснила найбільшу повітряну атаку на Україну. Окупанти запустили 298 безпілотників.
У виданні наголосили, що у 2024 році в Росії виробляли в середньому близько 300 "Шахедів" на місяць. Зараз же така кількість випускається менш ніж за три дні.
За даними ГУР Міноборони України, росіяни хочуть виробляти по 500 "Шахедів" на день. У виданні попередили, що якщо росіяни доб'ються своєї мети, то удари по Україні 1000 дронами одночасно можуть стати реальністю.
Український авіаційний експерт Костянтин Криволап же вважає, що запуск по 1000 "Шахедів" одночасно, найімовірніше, є лише гучною заявою. Вона розповів журналістам, що російська збройова промисловість тримається на неправдивій звітності. Проте він визнав, що росіяни дійсно почали виробляти більше дронів.
Крім того, журналісти нагадали, що росіяни постійно модифікують "Шахеди". Дрони вже проходять шосту модифікацію відтоді, як перші БПЛА були поставлені в Росію Іраном у 2023 році.
Незважаючи на надії на припинення вогню, Росія знаходить все нові й нові способи прорвати протиповітряну оборону України, додали у виданні. Водночас українці детально вивчають уламки збитих "Шахедів", щоб з'ясувати, до яких хитрощів вдаються росіяни.
Українські інженери зізналися в розмові з журналістами, що їх найбільше турбує те, як російські безпілотники тепер управляються. Вони поділилися, що модифіковані дрони більше не бояться українських засобів РЕБ, оскільки не залежать від GPS. Ці безпілотники управляються за допомогою штучного інтелекту і використовують мобільні інтернет-мережі України.
Крім того, деякі російські дрони управляються за допомогою Telegram-ботів. За словами українських інженерів, російські оператори в режимі реального часу отримують усі дані про політ.
Раніше в Україні дрони переважно збивали мобільні групи з кулеметами, ракетами з плеча й артилерією малої дальності. Полковник Денис Смажний розповів журналістам, що тепер безпілотники регулярно маневрують навколо цих груп.
За словами Смажного, російські дрони спершу летять низько, щоб уникнути виявлення, а потім різко піднімаються на висоту 2 000-2 500 метрів, наближаючись до міст. Тому Україні доводиться задіювати вертольоти, винищувачі F-16 і безпілотники-перехоплювачі.
Високопоставлений український чиновник поділився з журналістами, що протиповітряна оборона навколо Києва, як і раніше, збиває близько 95% безпілотників. Проте ті 5%, які проскакують, завдають серйозної шкоди.
Головна проблема для України
Незважаючи на всі труднощі, в України все ще є шанси боротися з безпілотниками і крилатими ракетами, вважають у виданні. Проте перспективи боротьби з балістичними ракетами вже більш похмурі.
У виданні нагадали, що лише деякі країни мають системи, здатні протистояти такій швидкій і руйнівній зброї. В України є системи Patriot, які можуть впоратися з балістичними ракетами, але їх може виявитися недостатньо в разі масованого удару з боку РФ.
Для України проблема полягає в тому, що вона перетворилася з пріоритету адміністрації експрезидента США Джо Байдена на одного з багатьох потенційних замовників, які борються за обмежене виробництво за Дональда Трампа. У виданні зазначили, що компанія Lockheed Martin, яка створює системи Patriot і ракети PAC-3 для них, збільшує виробництво до 650 ракет на рік. Але це приблизно на 100 ракет менше, ніж прогнозоване виробництво балістичних ракет у Росії.
У виданні резюмували, що Україні, ймовірно, доведеться розробити стратегію виживання, в якій протиповітряна оборона поєднуватиметься з повітряним наступом і стримуванням.
Читайте також: Масована нічна атака: росія випустила 14 ракет і 250 дронів по Україні — як спрацювала ППО