На початку повномасштабної війни російська артилерія вважалася одним із головних козирів Кремля: масовані обстріли створювали "вогневі завіси", за якими просувалися війська. Тоді вважалося, що за кількістю гармат Росія перевершує Україну в 10 разів, і президент України Володимир Зеленський регулярно просив союзників про снаряди.
Відтоді багато що змінилося. Як розповів командир підрозділу БПЛА "Тайфун" Нацгвардії України з позивним "Майкл", артилерія нікуди не зникла - але тепер основною загрозою стають дрони.
За його словами, Україна досягла великих успіхів у контрбатарейній боротьбі. Гармати, що відкрили вогонь, можна засікти за допомогою контрбатарейних радарів, таких як американський AN/TPQ-36 Firefinder, що відстежують траєкторію снаряда і обчислюють вихідну точку. Крім того, активно впроваджуються й акустичні датчики нового покоління.
"Радар - це перший етап. Він визначає приблизний район, але не точку. Часто це область 200 на 200 метрів - занадто велика для точного удару", - підкреслив військовий.
Тому згодом необхідне застосування дронів із широким охопленням - як із відеотрансляцією в реальному часі, так і з фотозйомкою високої роздільної здатності. Вони дають змогу точно визначити, чи перебуває знаряддя на місці, і передати координати.
"Найпростіше виявити артилерію в момент пострілу - спалахи, дим, рух розрахунку. Навіть якщо гармата частково прихована деревами або будівлями, ми впізнаємо її за силуетом. У лісі шукаємо сліди гусениць, порушений ґрунт, тепло від техніки (якщо є тепловізор)", - зазначив "Майкл".
Після підтвердження координат удар потрібно наносити негайно - поки знаряддя не покинуло позицію.
Хоча контрбатарейна стрільба, як і раніше, залишається актуальною, у багатьох випадках гаубиці вже замінюються безпілотниками.
"FPV-дрони - і квадрокоптери, і планери - часто виявляються точнішими і швидшими за артилерію. Якісний дрон - найефективніший спосіб знищити артилерійську систему", - підкреслив військовий.
На практиці дрон може летіти повільніше за снаряд (~160 км/год проти 1000 км/год у снаряда), але йому вдається швидше досягати мети, оскільки це не вимагає пристрілки і коригування вогню. FPV може летіти кілька хвилин, але влучати з першого разу. Артилерія, зі свого боку, вимагає кількох залпів, особливо якщо ціль переміщується.
"Головне - стійкий відеозв'язок. Без нього оператор не зможе точно навести дрон", - пояснює український військовий. У цьому, за його словами, допомагають нові "файбер-дрони", які не втрачають зв'язок навіть у складних умовах. Після удару використовується розвідувальний дрон для підтвердження знищення.
"Російська артилерія, як і раніше, становить серйозну загрозу", - підтверджує "Майкл". Однак, наприклад, російських розвіддронів, незважаючи на те, що їх було збито в кількості кількох тисяч, все ще багато.
Найцікавіше, що Росія, незважаючи на наявність артилерії, теж все частіше покладається на FPV-дрони, відбуваються сотні ударів безпілотників на день.
За даними відкритих джерел, Росія планує виробити до 2 мільйонів FPV-дронів у 2025 році проти 3 мільйонів артилерійських снарядів. Україна, зі свого боку, теж нарощує виробництво.
Читайте також: "Скоро РФ запускатиме по 800 шахедів за раз, а не 300-400", - фахівець із радіотехнологій "Флеш"